Польська модель податків для ФОПів. Чи годиться це для України?
Польська модель оподаткування ФОПів відштовхується від виду діяльності підприємця, визначаючи 10 груп з різним рівнем оподаткування
У світі немає ідеальних платників податків. В усіх країнах держава хоче отримати більше, платник податків хоче заплатити менше. Виграє та країна, де більше збалансовані розміри, де проста та зрозуміла процедура сплати, де відкрита та прозора система використання коштів, сплачених платниками податків, що стимулює бути більш свідомими платниками.
За 30 років Незалежності в Україні була не одна гаряча дискусія, яку систему впровадити, чий досвід запозичити.
З початку 90-х тодішню економічну команду надихав польський досвід, а лаври польського реформатора Лешека Бальцеровича були світлим дороговказом для українських реформаторів.
Та й взагалі, традицією української влади були пошук простих та ефективних рішень, які б чудодійно вилікували всі економічні проблеми.
Пройшло майже 30 років. Польща, з економічної точки зору, далеко попереду, умови ведення бізнесу набагато комфортніші у чому вже переконалися українські переселенці, відкривши тисячі бізнесів різного рівня. От і виникла в черговий раз ідея проаналізувати та впровадити польський досвід оподаткування в українських умовах. Тим більше, враховуючи рух до європейської спільноти, як варіант приведення системи оподаткування до європейського. Спробуємо розібратися.
Якщо говорити про головні відмінності між двома системами оподаткування, то українська відштовхується від доходу юридичної особи, підприємця, і в залежності від суми отриманого доходу визначається розмір податку та група платників податків фізичних осіб підприємців. Всього в Україні їх три. І умови досить таки комфортні: 5% фіксованої сплати, 1500 грн єдиний соціальний внесок, якщо підсумувати витрати українського ФОПа.
Польська модель відштовхується від виду діяльності підприємця, визначаючи 10 груп, розміри платежів для яких різняться:
- 2% – продаж продукції рослинництво та тваринництва власного виробництва;
- 3% – громадське харчування без продажу спиртного;
- 5,5% – будівельні роботи, сфера грузоперевозень, продаж квитків, марок, жетонів, магнітних карт;
- 8,5% – доходи від діяльності в сфері громадського харчування з продажем спиртного, освіта, культура, бібліотеки, музеї та інші послуги в сфері культури, угоди комісійної діяльності;
- 8,5% до 100 000 злотих і 12,5% більше 100 000 злотих для доходів за угодами оренди, субаренди, надання послуг у галузі науково дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, оренда, лізинг транспортних засобів та сфера інтелектуальних власності, послуги соціальної допомоги;
- 10% – послуги куплі-продажу нерухомості;
- 12% – послуги пов'язані з it-технологіями;
- 14% – надання послуг в сфері охорони здоров'я, архітектурно-інженерні послуги та проектування;
- 15% – брокерська діяльність, складські послуги, таксі та стоянки, спортивні та розважально-культурні послуги;
- 17% – послуги в сфері вільних професій – перекладачі, адвокати, нотаріуси, юрисконсульти, аудитори, бухгалтери, страхові агенти та брокери, податкові консультанти, брокери, інвестиційні консультанти, консалтинг.
Як бачимо система досить-таки детальна, чітко виписана під професійну діяльність. І чесно кажучи, порівнюючи з українською, набагато жорсткіша. Той же it-фахівець польських умовах змушений буде платити в рази більше, ніж в українських. Те, що держава виграє від такого здавалося б простого рішення через збільшення бази оподаткування, штовхає виносити на обговорення цю модель.
Але враховуючи військовий стан, рівень доходів, загальну ситуацію в країні, зараз точно не на часі міняти податкову систему малого бізнесу, який попри тяжкі умови військового стану сплатив до бюджету 30 млрд грн, а за час війни відкрив ще 50 тис. ФОПів до тих двох мільйонів, які вже працювали.
Введення зараз такої системи не дасть позитивного ефекту, а навпаки погіршить ситуацію для малого бізнесу. Власне про це і говорили на зустрічі з головою парламентського комітету податкової політики Данилом Гетманцевим, отримали від нього інформацію, що ніхто не збирається найближчим часом вводити польську модель. Скоріше, вона розглядається як можливий варіант системи оподаткування після перемоги. Що ж, у польській моделі, як і будь-якій іншій, є свої плюси, свої мінуси, дещо можна було б взяти і перенести на українські умови. Але головне – не модель.
До тих пір, поки не буде гарантовано право власності, справедливе судочинство, подолана системна корупція, яку б модель не впроваджували в Україні, ефекту вона не дасть.