Росія завтра. Мрії про імперію і сувора реальність

Першу частину читайте тут

Яка доля нинішньої території Росії? Прогнози різні – від швидкого розпаду та появи нових народних республік до існування і нинішній формі під зовнішнім протекторатом. Спробуємо відійти від емоцій, зробимо максимально об'єктивно аналіз та прогноз.

Дійсно, загроза розвалу Росії в нинішньому виді була реальна в 90-ті, відомий «парад суверенітетів», при слабкій центральній владі, економічній кризі поставили країну на грань розколу і спровокували знамениту формулу Єльцина «беріть с суверенітету скільки хочете чи скільки проковтнете». Це в той час втримало ситуацію, плюс Захід та США надали гуманітарну допомогу, щоб врятувати населення, вони об'єктивно були зацікавлені в збереженні керованості в країні з ядерним озброєнням.

За ці десятиліття центральна влада опанувала контроль над регіонами, різними методами, що є темою окремої розмови. Зараз об'єктивно в регіонах немає не відомих лідерів рівня Едуарда Росселя, ідеолога Уральської республіки, чи Мінтіміра Шаймієва лідера Татарстану. Нинішні губернатори, дивляться на свій регіон, за старомосковською феодальною традицією «кормления», витягуючи всі ресурси для майбутнього благополучного життя за межами регіону, не пов'язуючи з ним свою долю.

Публічних відомих регіональних лідерів, здатних зараз очолити рух за навіть невелику автономію немає

Економічна складова така, що внаслідок санкцій можливість використати регіональні ресурси стає мінімальною. Заборону купівлі дорогоцінного каміння, нафти, газу робить регіони, власників сировини ще більше залежними від Москви. Можливості місцевих еліт скористатися своїми регіональними багатствами обмежені в нинішніх умовах.

Проте є один момент, який може докорінно змінити карту Росії – економічні проблеми, падіння рівня життя населення, особливо на національних окраїнах, яке й так в десятки разів нижче від московського, приведе, і вже зараз є така тенденція, до появи антиросійських настроїв. Ними скористаються місцеві незадоволені націоналісти, радикали, звинувачуючи росіян у свої бідах.

Вже зараз на окраїнах, у тій же Туві, сильні антиросійські настрої навіть на побутовому рівні, що приводить до від'їзду російського населення. Це дуже помітно особливо в мусульманських республіках. Скорочення російського населення, витіснення з органів влади.

По суті, Росію чекає «ічкеризація» країни

Що це значить – при офіційно перебуванні в складі Федерації, республіка фактично живе за своїми законами та правилами, при цьому центр начебто призначає керівника республіки, який і так має повну владу на своїй території.

Мабуть, нас чекає співжиття з таким східним сусідом, який має формальний центр влади в Москві, але фактично таким, який керує лише так званими великоруськими регіонами біля столиці. Скоріше за все, регіони матимуть економічну свободу, зовнішньо економічні діяльність, тощо.

Добре це чи погано для України? Невідомо. Але це цілком ймовірна реальність, в якій нам прийдеться жити і будувати свою державу.