Україна і Угорщина: чому економіка сильніша за політику

Чи є економічні аргументи для українсько-угорської дружби

Навколо можливих змін у відносинах України та Угорщини зараз багато розмов – від ейфорії до критично-песимістичних оцінок. Але якщо відкласти політику і подивитися на ситуацію через економіку, картина виглядає у світліших тонах.

Економічний ракурс часто дає більш тверезу відповідь, ніж політичні емоції.

Що ми знаємо про торгівлю з Угорщиною, крім інтриги навколо нафтогону «Дружба»?

Угорщина з населенням близько 10 мільйонів має суттєво вищий рівень життя, ніж Україна. Але рівень життя в Угорщині суттєво вищий: близько $20–22 тисяч ВВП на душу населення проти 4–5 тисяч в Україні. Різниця – у 4–5 разів. Угорщина для нас – jце капітал, технології і енергетика.

І в цьому сенсі Угорщина для України – комфортний економічний сусід: менший за масштабом, але з вищим рівнем життя і, відповідно, з більшою економічною «щільністю».

Якщо подивитися на цифри, то вони теж досить стримані і прагматичні.

Імпорт з Угорщини понад $4 млрд. З них близько 2 млрд енергоносії, передусім електроенергія та паливо.

Експорт України в Угорщину сягає $1–1,1 млрд. Проте ми продаємо аграрну продукцію і сировину, а купуємо енергію, паливо і промислові товари з набагато вищим цінником. Тому торговельний дефіцит саме в України.

Угорщина займає приблизно 10 місце серед країн-імпортерів для України, входить у топ-10–15 партнерів, але не є ядром.

Це не ключовий ринок для українського експорту, але стабільний і географічно зручний.

Окремо варто сказати про головне протиріччя останніх років – політику і економіку.

Незважаючи на жорстку політичну риторику, економічна взаємодія не зупинялася.

Більше того, у найскладніші періоди саме Угорщина залишалася одним із постачальників електроенергії в Україну. Попри політичну риторику Орбана – ми отримували життєво важливу електрику.

У пікові моменти постачання збільшувалися. За оцінками, йдеться про близько $2 млрд.

Нічого особистого – просто вигідний бізнес. Тобто попри політичні конфлікти, економіка працювала прагматично.

Тому ключове питання – що зміниться?

З економічної точки зору – небагато.

Тому що великих обмежень на рівні двосторонньої торгівлі і так не було. Навіть у пікові моменти європейських протестів проти українського агроекспорту, Угорщина швидко врегулювала напруження і не запобігла блокуванню кордонів з Україною.

Проблеми були в іншій площині – у політиці Європейського Союзу, у блокуванні або затягуванні рішень, у створенні складного фону для інтеграційних процесів. Але це не зупиняло торгівлю.

Тому після зміни політичної конфігурації, швидше за все, ми отримаємо рівну, прагматичну економічну історію. І надійний транзит.

Угорщина для України – це логістика другого рівня.

Основні маршрути залишаються незмінними: Польща –  з виходом до Балтійських портів,  Румунія – з виходом до Чорного моря і порту Констанца. Угорщина – це напрямок на Австрію, Німеччину, Центральну Європу. Тобто додатковий або резервний маршрут.

Будапешт поки не наш політичний союзник, але економічно прагматичний сусід. Ймовірно, саме ця здорова прагматичність і визначатиме відносини найближчими роками. Без економічних проблем та проривів.