Україна і Угорщина: чому економіка сильніша за політику
Чи є економічні аргументи для українсько-угорської дружби
Навколо можливих змін у відносинах України та Угорщини зараз багато розмов – від ейфорії до критично-песимістичних оцінок. Але якщо відкласти політику і подивитися на ситуацію через економіку, картина виглядає у світліших тонах.
Економічний ракурс часто дає більш тверезу відповідь, ніж політичні емоції.
Що ми знаємо про торгівлю з Угорщиною, крім інтриги навколо нафтогону «Дружба»?
Угорщина з населенням близько 10 мільйонів має суттєво вищий рівень життя, ніж Україна. Але рівень життя в Угорщині суттєво вищий: близько $20–22 тисяч ВВП на душу населення проти 4–5 тисяч в Україні. Різниця – у 4–5 разів. Угорщина для нас – jце капітал, технології і енергетика.
І в цьому сенсі Угорщина для України – комфортний економічний сусід: менший за масштабом, але з вищим рівнем життя і, відповідно, з більшою економічною «щільністю».
Якщо подивитися на цифри, то вони теж досить стримані і прагматичні.
Імпорт з Угорщини понад $4 млрд. З них близько 2 млрд енергоносії, передусім електроенергія та паливо.
Експорт України в Угорщину сягає $1–1,1 млрд. Проте ми продаємо аграрну продукцію і сировину, а купуємо енергію, паливо і промислові товари з набагато вищим цінником. Тому торговельний дефіцит саме в України.
Угорщина займає приблизно 10 місце серед країн-імпортерів для України, входить у топ-10–15 партнерів, але не є ядром.
Це не ключовий ринок для українського експорту, але стабільний і географічно зручний.
Окремо варто сказати про головне протиріччя останніх років – політику і економіку.
Незважаючи на жорстку політичну риторику, економічна взаємодія не зупинялася.
Більше того, у найскладніші періоди саме Угорщина залишалася одним із постачальників електроенергії в Україну. Попри політичну риторику Орбана – ми отримували життєво важливу електрику.
У пікові моменти постачання збільшувалися. За оцінками, йдеться про близько $2 млрд.
Нічого особистого – просто вигідний бізнес. Тобто попри політичні конфлікти, економіка працювала прагматично.
Тому ключове питання – що зміниться?
З економічної точки зору – небагато.
Тому що великих обмежень на рівні двосторонньої торгівлі і так не було. Навіть у пікові моменти європейських протестів проти українського агроекспорту, Угорщина швидко врегулювала напруження і не запобігла блокуванню кордонів з Україною.
Проблеми були в іншій площині – у політиці Європейського Союзу, у блокуванні або затягуванні рішень, у створенні складного фону для інтеграційних процесів. Але це не зупиняло торгівлю.
Тому після зміни політичної конфігурації, швидше за все, ми отримаємо рівну, прагматичну економічну історію. І надійний транзит.
Угорщина для України – це логістика другого рівня.
Основні маршрути залишаються незмінними: Польща – з виходом до Балтійських портів, Румунія – з виходом до Чорного моря і порту Констанца. Угорщина – це напрямок на Австрію, Німеччину, Центральну Європу. Тобто додатковий або резервний маршрут.
Будапешт поки не наш політичний союзник, але економічно прагматичний сусід. Ймовірно, саме ця здорова прагматичність і визначатиме відносини найближчими роками. Без економічних проблем та проривів.