«НОРМАНський» формат Путіна
Господарю Кремля дуже хочеться відновити нью-СРСР
У «норманської» теорії походження Русі є свої прихильники і свої противники. Одні кажуть: так, Рюрика запросили князювати зі Скандинавії. А відтак тодішня князівська верхівка мала варязьке походження, і утворення Київської Русі пов’язано із експансією норманів на схід.
Інші кажуть: ні, все було не так. Нормани не забрели у якусь пустку, де блукали дикі племена без царя в голові і на троні. Протодержавні утворення у Подніпров'ї, Галичині та на Волині існували до того, як на наших теренах з’явилися варяги. І – до того, як про них згадали у «Повісті минулих літ».
Інакше звідки, приміром, взялася наша мова, ані трохи не подібна на мову норманів?
На цю тему, напевно, можна сперечатися. Однак дебати нехай відкривають науковці. Але тільки не Путін. Він, звісно, як і тов. Сталін, «бальшой учьоний», але всі ідеї, котрі походять з його ураженої слабоумством голови, означають натиск на червону кнопку. Якщо не на ядерну кнопку, то на кнопку тривоги.
Днями Путін (котрий, якщо вірити джерелам) взагалі не виходить на люди у зв’язку із загостренням параної, раптово взяв участь у засіданні якоїсь платформи під назвою «Росія – країна можливостей». І на цій платформі абсолютно, звісно, випадково торкнувся теорій походження Русі (читай – Московії).
Пашталакаючи на цю тему, Путін заявив про себе як «антинорманіст»
Він, мовляв, вірить у те, що слов’яни (чи то пак московити!) оселилися на своїх землях першими. А варяги – ті просто зайшли в гості. І московити – як ввічливі зелені чоловічки – пригріли заблукалих у степу чужинців.
Як би, одначе, ця гостинність тепер не вилізла їм боком.
Адже справа не тільки в тому, що ще трохи, і виявиться, що Адам і Єви ходили в лаптях, цілувалися під березою, на якій сидів Змій в косоворотці і з балалайкою, і затуляли срамні місця берестою.
Справа в тому, що Путін послав певний сигнал Швеції та Фінляндії, адже ці країни виявили бажання приєднатися до НАТО, але не спитали думку Москви, котра, як виявилося, мало чи не вигодувала їх материнським молоком.
Це ще одна – ідеологічна – «спецоперація» на додачу до російських літаків, які в березні порушили повітряний простір Швеції і кружляли поблизу Готланда з ядерною зброєю на борту.
Це ще одне нагадування про безрозмірні апетити російського ведмедя (або, як сказав би Борис Джонсон – крокодила), котрий прагне зжерти все, до чого може і не може дотягнутися його загребуща лапа.
Недарма декому дуже хочеться відносити нью-СРСР в межах навіть не радянської, а російської імперії
Така фантазія гріє душу екс-комбатанту та військовому злочинцю Гіркіну.
Цей мікро-Путін з максі-амбіціями є доволі активним в Телеграмі, де з сумною фізіономією недобитого романтика розводиться про приналежність Ліфляндії (Латвії) до території Росії, бо за неї, мовляв, «государем Петром Олексійовичем» королеві Швеції було виплачено відступні.
Такі інтерпретації всесвітньої історії Швеція і Фінляндія мають взяти на замітку. Остання на власній шкурі пізнала братські обійми руского Івана. І більше обійматися не хоче. А у Швеції є нагода повчитися на чужому досвіді.
Так що побажаймо обом цим державам вдалого плавання з «варяг» у НАТО. Дасть бог, і ми там колись будемо. І разом згадаємо «норманський формат» Путіна – коли небезпека його втілення відступить, а перемога буде за Україною.