Хто гальмує закон про паспорти?
Україна зриває виконання плану візової лібералізації з Євросоюзом
Україна зриває виконання плану візової лібералізації з Євросоюзом.
Питання «паспортної реформи», будучи далеким від реалізації, вже встигло обрости міфами. Біометричними паспортами лякають подібно до того, як колись лякали «сатанинськими» ідентифікаційними кодами. Між тим ключ до питання – владні та бізнесові інтереси, а ціна відсутності реформ – провал сподівань на безвізовий режим з ЄС в осяжній перспективі.
В Україні немає закону про документи, що ідентифікують особу. Всі питання, що стосуються виробництва, збереження та видачі паспортів та інших ідентифікаційних документів регулюється виключно підзаконними актами. Це суперечить як домінуючій європейській практиці, так і мінімальним вимогам, що висуває ЄС до країн, які прагнуть скасування віз.
Протягом останніх двох років невдачею завершилися вже кілька спроб ухвалити законопроект щодо документів, які посвідчують особу. Причиною були лобістські інтереси окремих бізнес груп, близьких до влади, намагання існуючих виробників документів отримати надприбутки від майбутніх держзамовлень, а також відмова опозиції підтримувати будь-які законопроекти з цього питання.
Законопроект №10381 «Про документи, що посвідчують особу та дають право на в’їзд в Україну та виїзд з України» який розглядається нині, є не ідеальним, але найкращим із тих, які вносилися до парламенту протягом останніх років. Окрім розв’язання завдань, спрямованих на скасування візового режиму з боку ЄС, цей закон скасовує архаїчну радянську практику двох паралельних паспортних систем – «внутрішнього» та «закордонного» паспортів. При цьому він не є «дорогим» для суспільства, і не задовольняє інтересів бізнес груп, зацікавлених у «біометризації» всіх документів, що посвідчують особу: біометричний стандарт впроваджується виключно для документів для виїзду за кордон.
На даному етапі основним викликом є брак політичної волі та схильність до безкінечного торгу всередині парламентської більшості. Проблема поглиблюється також браком відповідальності парламентської меншості, яка принципово не голосує за законопроекти, внесені більшістю чи урядом.
Останнє відкладення розгляду законопроекту 22 травня було ініційоване керівництвом фракції Партії Регіонів (Олександром Єфремовим), який повідомив неправдиву інформацію про «неузгодженість» тексту законопроекту. За умови неухвалення законопроекту протягом наступних двох сесійних тижнів його розгляд в кращому випадку буде перенесено на осінь, в гіршому (більш імовірно) – відкладено на період після виборів. Внаслідок цього Україна не завершить виконання 1-ї фази Плану дій з візової лібералізації до кінця 2012 року, що означатиме зрив усіх прийнятних термінів виконання ПДВЛ, а відповідно – перспектив безвізового режиму з ЄС.
Восени депутатам буде вже не до таких, позбавлених кон’юнктурності законопроектів. Фактично останнім шансом зрушити питання з мертвої точки буде пленарний тиждень, що почнеться 5 червня. Почнеться він з розгляду скандального законопроекту «Про мови», який навряд чи налаштує сесійну залу на конструктивний лад.
Тим не менше, «Європа без бар’єрів» закликає народних депутатів відкинути кон’юнктурні міркування і підтримати законопроект №10381 в першому читанні з тим, щоб уже до кінця поточної сесії, врахувавши зауваження експертів, ухвалити законопроект остаточно.