Чому не можна було голосувати за держбюджет-2017

Держбюджет-2017

Чому народні депутати-свободівці голосували проти цього корупційного антинародного «нічного» «людоцентричного» (за словами Гройсмана) бюджету-2017?

1. Остаточний текст Держбюджету, який Верховна Рада ухвалила о 4:53, депутатам роздали за півгодини до голосування. Опрацювати сотні поправок, які були внесені в останній момент (більшість з яких - «хотєлки» олігархічних груп, та їхньої прислуги у ВР), було фізично не можливо. Це не бюджет країни – це цинічний дерибан державних грошей між владою та олігархами. Парламентська ширка знижує для олігархів ренту на видобуток нафти, натомість зменшує реальне фінансування на освіту й медицину.

2. У Держбюджеті на 2017 рік не передбачено заходи щодо деофшоризації, деолігархізації та демонополізації. Адже нічого такого влада і не збирається робити. Це три ключові джерела наповнення, на яких зараз повинен базуватися фінансовий план країни. Тому підтримати бюджет, який не враховує наповнення дохідної частини за рахунок виведення капіталів олігархів із офшорів, – це злочин.

3. Влада продовжує будувати в Україні поліцейську державу. На фінансування МВС, УДО, СБУ, прокуратури спрямовуються мільярди гривень, а фінансування війська притому складає не 5% ВВП, як розповідає влада, а всього лише 2,5%. Тільки вдумайтеся! Це у країні, де триває війна, поліцію фінансують на тому ж рівні, що й армію. Кого ця влада вважає основним ворогом? Очевидно, що українців!

4. Економічні показники, які лягли в основу бюджету свідчать, що уряд не планує розвивати країну. Це бюджет боргу, бо 120 мільярдів гривень в ньому закладено лише на обслуговування держборгу. Маємо також і чергові позики – майже 200 мільярдів гривень. Але найголовніше, що в бюджеті-2017 закладено нереалістичну інфляцію і ріст ВВП на 3%. І це у час, коли Рахункова палата повідомила, що 2016 року ріст ВВП склав 0,8%, а прогноз на 2017 рік – 0,8-1,2%. Загалом цей бюджет є нереалістичним документом профанації і соціального проїдання.

5. У держбюджеті зафіксовано економічно необґрунтовану тарифну політику, яка довела до зубожіння 9 млн українських сімей. У результаті маємо: економічно неадекватну ціну на газ; десятки мільярдів гривень бюджетних коштів, які зараховуються олігархічним газовим монополіям; систему субсидій, яка жодним чином не стимулює енергозбереження, а навпаки має наслідки збільшення споживання газу.

6. Цей бюджет із відповідними змінами до Бюджетного кодексу ставить хрест на децентралізації. На місцеві бюджети переклали видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв для закладів охорони здоров’я, що належать до комунальної власності; освітня субвенція покриватиме лише заробітну платню вчителів. Це вбиває усі можливості розвитку територіальних громад. Знову ж таки, залишається проблема зі скороченням освітньої та медичної субвенцій. За фактом, у проекті відбулося їхнє зростання, але це виключно через збільшення мінімальної зарплатні. Фактично фінансування освіти та медицини скорочено, і це лягає додатковим тягарем на плечі органів місцевого самоврядування.