На українців очікує типовий олігархічний бюджет типової олігархічної влади
«Ні обіцянок, ні пробачень», як Зе-команда й писала на білбордах...
Кабмін таки переписав ухвалений у першому читанні проект держбюджету на 2020 рік. Утім, обіцяного дива не сталося.
ПЕРШЕ. Замість припинити олігархічне свавілля влада продовжує визискувати українців.
Так, у пояснювальній записці до проекту бюджету зазначається, що через оновлення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2020 рік в доходній частині бюджету відбудуться зміни.
Зокрема, збільшено на 4,6 млрд грн податок та збір на доходи фізичних осіб та на 4,3 млрд грн податок на прибуток підприємств. При цьому рентну плату за користування надрами зменшено на 3,2 млрд грн у тому числі:
- рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення зменшено на 5,6 млн грн;
- рентну плату за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату зменшено на 3 278,4 млн грн.
Фактично влада планує ріст податкових платежів до бюджету виключно за рахунок загальних податків, які стосуються кожного українця. Натомість встановлення символічної податкової плати в інтересах великих олігархічних груп дозволяє заробляти останнім надприбутки від використання мінерально-сировинного багатства української землі.
ДРУГЕ. Влада продовжує ганебну практику використання політиками бюджетних коштів в агітаційних цілях.
Між першим і другим читанням державного бюджету з’явилася нова стаття видатків - субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій в сумі 2,0 млрд грн.
Цю, вигадану ще за часів Азарова, субвенцію розподіляють виключно «в ручному режимі», що, по-суті, є проявом політичного впливу на бюджетний адміністративний ресурс. Фактично на округах провладних депутатів відбувається звичайнісінький підкуп виборців, на який депутати навіть не витрачають своїх коштів.
До слова, у період із червня 2018 року по липень 2019 року лише спостерігачі «Опори» зафіксували 2724 випадки такого піару на бюджетних ресурсах з боку 147 народних депутатів, обраних у мажоритарних округах, і 27 – за партійними списками.
ТРЕТЄ. Замість захищати українців від московитів, влада продовжує захищати себе від українців.
Уряд хвалиться, начебто виділяє на захист держави безпрецедентні 5,45% від прогнозованого ВВП — 245,8 млрд грн. Реально ж з цієї суми на оборону - всього 136 млрд грн. Решта - на розбудову поліцейсько-чиновницької держави.
ЧЕТВЕРТЕ. Боргова яма поглиблюється.
Кожна третя гривня в бюджеті іде на сплату боргів. Фактично, кожен українець, від найменшого до найстаршого, у 2020-му віддасть кредиторам по 10 000 грн. В Уряді кажуть: повертають борги попередників...і в той же час домовляються з МВФ про отримання чергових кредитів.
П‘ЯТЕ. Виборчі побрехеньки.
Замість обіцяного «зростання ВВП на 40% за найближчі 5 років, а на 5% - у найближчий рік» у бюджеті на 2020-ий - 3,7%. Замість «зарплати для вчителів - 4000$» - підвищення на 9%. Замість забезпечення субсидіями додаткового мільйона сімей - скорочення фінансування субсидій на 8 млрд грн.
І найцікавше. Відповідно до проекту бюджету, прожитковий мінімум: з 1 січня 2020 року — 2027 гривень, з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2189 гривень.
Разом з тим, фактичний розмір прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць на одну особу, який оприлюднює Мінсоцполітики відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», у цінах вересня 2019 року становив 4218 грн. Таким чином, законодавчо встановлений на вересень 2019 року (1936 грн) прожитковий мінімум ЗАНИЖЕНО у 2,2 РАЗИ порівняно з його фактичним розміром або на 2282 грн, а для працездатної особи (2007 грн) - у 2,4 РАЗИ або на 2726 гривень.
А тепер пригадайте, як президент обіцяв прожитковий мінімум - мінімум 4300 грн у цьому ж 2020 році...
Із мінімальними зарплатами ситуація, зрозуміло, не краща: порівняно з минулим роком, зростають незначно - всього на 550 грн (до 4723 грн). Хоча не так давно у владі обіцяли, що буде понад 5000 грн.
Словом, типовий олігархічний бюджет типової олігархічної влади. Або «ні обіцянок, ні пробачень», як вона й писала на білбордах...