Театр абсурду та російське громадянство дружини скандального Семочка з СБУ

Театр абсурду триває. Контррозвідка нарешті підтвердила, що дружина та донька першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка, який вже встиг стати в Україні медійним персонажем, дійсно мають російське громадянство. Причому, вдумайтеся, справу про можливу державну зраду відкрили не з ініціативи спецслужб, а… за заявою журналістів, які власне першими й виявили у своєму розслідуванні громадянство РФ та мільйонні статки в родичів нібито українського розвідника.

Більше того: понад два місяці знадобилось нашим спецслужбам, аби отримати в суді дозвіл на проведення необхідних слідчих дій, протягом яких Семочко вільно ходив на телеканали і вдавав із себе ображену жертву «маніпуляцій». А чом би й не ходити, коли сам голова Служби зовнішньої розвідки України заявляв, що у нього немає підстав для відсторонення «цінного працівника» Семочка бодай на час слідства?

Ви можете собі уявити, аби щось подібне відбувалось у будь-якій цивілізованій країні світу, котра ще й перебуває у стані війни? Навряд чи. А от в Україні це реальність. Як і п’ята московська колона, котра причаїлась у найвищих кабінетах українських спецслужб і тихо робить свою чорну справу. Маю на увазі колишнього полковника українських військово-повітряних сил, а насправді ретельно законспірованого агента ГРУ Сергія Лазарєва, який, як нещодавно виявилось, три (!) роки зливав ворогу надсекретну інформацію. Чи можна за таких обставин виграти війну? Питання, вочевидь, риторичне.

Між тим, позбутися більшості ворожих агентів у найвищих ешелонах влади, діяльність яких призводить до щоденних смертей на фронті українських захисників, можна було б вже давно. За умови, якщо б влада в комплексі необхідних заходів скористалася ще й одним із пунктів свободівської Програми захисту українців, де сказано чітко: встановити обов’язкову перевірку держслужбовців, кандидатів на виборні посади за допомогою поліграфа («детектора брехні») на причетність до корупційних дій, сепаратизму, співпраці з іноземними спецслужбами та на наявність громадянства інших держав.

Але, на жаль, нині українська влада зайнята «важливішими» справами.