Чому Путін почав розігрувувати карту референдуму
Кілька думок стосовно заяви Сальдо
Що для Кремля означає рішення про референдум в окупованому Хесоні?
Перше. Програш на полі бою. Перелому у війні поки що немає, але намітилась тенденція і ця тенденція говорить, що у Росії немає людських ресурсів. Чим довше війна – тим більше падає підтримка росіян цієї війни.
Друге. Втрата консенсусу еліт. Еліти в Росії почали все частіше думати про те, хто буде після Путіна. І кожна з груп мріє захопити владу в Кремлі. Коли Акела промахується постає питання життя чи смерті. І Путіну потрібно якомога швидше закінчити зовнішні війни, щоб сфокусуватись на війні внутрішній, яка прямо зараз починається.
Третє. Пропагандисти. Вже стає не зрозумілим: хто на кого працює. Пропагандисти на Путіна, чи Путін на пропагандистів. Згадайте удари по нашим електропідстанціям. Ніякого військового значення вони не мали, але всі тг-канали та всі соловйови з симоньянами кричали, що нас треба залишити без світла. Бо це серйозна війна. І в той же вечір були удари по електропідстанціям. Абсур ситуації в тому, що це було зроблено саме через тиск всіх цих воєнкорів та проституток на російському телебаченні. Тому, Путіну треба продати перемогу і крім народу, ще і цій групі людей, яка впливає на дуже велику кількість росіян.
Четверте. Втрата фінансового ресурсу. «Лохи» з Європи, які в уяві Путіна, мали б впасти на коліна і просити милості у російського царя, виявились не лохами. Зібрались. Посварились трохи і почали діяти. Вже в грудні буде ембарго на нафту. Німеччина дуже скоро відмовиться від російського газу. Катар тихенько відкриває нові банківські рахунки та думає куди ховати всі ті гроші, що будуть надходити в його бюджет з уходом Росії з Європейського ринку. Путіну треба робити щось терміново і повертатись до переговорів з ЄС. Хоча потяг вже пішов, але він ще цього не зрозумів. Тому він мріє закінчити війну якомога швидше.
П'яте. Втрата Донбасу та Криму. Україна в своїй природі була країною найбільш миролюбивою в світі. Ми не воювали, не хотіли воювати та зовсім не розуміли, а навіщо нам потрібна армія. Ми країна айті, сільського господарства та металургії. І ось зараз через вторгнення Україна стає однією з найбільш мілітарізованих та військових країн світу. Україна стає ворогом екзистенціальним. Плюс, наш сусід Польща терміново збільшує армію та закуповує озброєння. Все це ставить питання не просто на збереженні Кримі чи Донбасу під контролем Росії. Це ставить питання на збереженні Смоленську, Кубані, Таганрогу. Путін мріє зупинити війну на тих позиціях, які є зараз та потім колись, коли ми будемо знову ослаблені почати її заново.
Все це показує, що ми вибрали правильну стратегію в цій війні. Стояти до кінця, боротись і не йти на жодні поступки. Зараз Путін мріє приєднати Херсон чи Луганськ, 24 лютого він мріяв про Київ та Одесу. Через умовний місяць буде мріяти, щоб Севастополь залишився під Росією. А ще через деякий час буде пропонувати полишити владу і проситиме, щоб йому дозволили дожити вік в його дворці в Гєлєнджікє.