Горизонталі та вертикалі в українському суспільстві
«Риба гниє з голови, а чистити її потрібно з хвоста».
«Риба гниє з голови, а чистити її потрібно з хвоста». Так повністю звучить народна мудрість та чомусь в нас звикли озвучувати тільки першу її частину. Всі ми розуміємо, що наша «голова» - влада, є зіпсутою, але як її очистити питання відкрите.
У спілкуванні з активістами з різних регіонів, на круглих столах, в різних обговореннях, в приватному листуванні та з постів в соціальних мережах можна зробити висновки, що проблеми в різних регіонах кардинально різні. І різні ці проблеми не лише зараз, коли Крим окупований, а на Сході військове вторгнення. Ці проблеми завжди були різні, більше того різні не лише проблеми, а й бачення як схожі проблеми вирішувати.
Ми багато років, а точніше всі 23, незалежності нехтували цим. Ми весь час намагались поняття «українець», вірніше рамки в межах цього визначення, звузити і всіх втиснути в ці рамки. Це те саме, що фігури чотирикутника, трикутника та паралепіпеду втискувати в форму кола.
Майдан показав, що об’єднати Україну можна лише давши можливість кожному її елементу (чи то індивіду, чи регіону, чи національній меншині) бути самостійним. Майже всі середовища, що виникли на Майдані були ефективними, бо будувались за горизонтальним принципом. Це й Автомайдан, це й Громадський Сектор Євромайдану (ГСЄ), це й Громадська Рада Майдану (ГРМ). ГРМ почавши будувати вертикаль відразу зруйнувалась, як структура, що підтверджує думку, про запит на горизонтальні структури, де кожен може бути самостійним та мати певну незалежність дій.
Зараз також актуальмими є розмови про децентралізацію влади в Україні. І це дійсно є необхідна річ. Але є одне «але» горизонтальні структури потребують чіткої та злагодженої системи комунікації. Досвід Майдану показав, що брак комунікації в таких структурах призводить до втрати ефективності діяльності таких середовищ. На превеликий жаль, досвіду побудови всеукраїнських «горизонтальних» структур, які були б ефективними майже не має. Всі топові партії, громадські організації побудовані по «вертикалі», відповідно досвіду вибудовувати комунікаційні канали при «горизонтальних» структурах бракує.
Децентралізація має відбутись не лише на державному рівні, а й на рівні партій, громадських об’єднать. Ми маємо вчитись діяти, комунікувати та приймати рішення по-іншому. І починати ми маємо цей процес на рівні громадського сектору. Шляхом помилок та пошуку їх вирішення набути досвіду, якого нині бракує. Але в наших реаліях також бракує часу, тому вчитись доведеться швидко.