Феномен Трампа

Трамп – це те, що очікує весь західний світ у найближчі десятиліття постправди і правого повороту. Без різниці, чи виграє він ці вибори у цезарівському тріумфі, чи програє із ганьбою тирана-стендапера.

Його жива передвиборча кампанія інфантильно захоплює або викликає мерзенну відразу.

Феномен Трампа намагаються збагнути вже не лише технологи і соціологи, а й психологи і філософи. Він подобається і домогосподарці, і професору університету. Як на мене, Трамп – це метафоричний символ нарцисичної аутоагресії суспільства проти самого себе.

Це той випадок, коли в особі ексцентричного кандидата резонує насолода виборця від самознищення камерного і фальшивого порядку, який раніше і так всіма вважався симулякром, але тепер захотілось великого чесного надриву і вбивчої правди.

От дивлюсь, як він на мітингу у Вісконсині назвав Байдена розумово неповноцінним, а щодо Гарріс сказав, що вона вже народилася такою, себто також розумово неповноцінною. І розумію, що це саме те, чого так хочуть почути величезна маса американців, яка пробачить йому всі кримінальні справи, ґвалтування, шахрайство тощо.

Можна скільки завгодно ображати електорат інтелектуальною семантикою, називати його відсталим плебсом чи обивательським бидлом, який обирає казна-кого завдяки технологіям. Але голос такого «інтелектуала» дорівнює голосу такого обивателя. І обивателів більше.

А фокус у тому, що саме у напруженому моменті цей самий плебс отримує психічну сублімацію і гігантське задоволення від відчуття колективної сили над рафінованою нормою і моральним правилом, яким так роздратовано оберігається ліберальний порядок.

Електоральний трикстер у такому разі стає електоральним кумиром. А у кумира має бути міфологема. Про таких починають знімати фільми. Через приблизно два тижні у США виходить художній фільм «Учень» режисера Алі Аббасі, що розказує про становлення Трампа як американського бізнес-лева.

Штаб Трампа, за офіційною версією, погрожував позовом проти фільму через зображення сцени зґвалтування за участю героя, що грає Трампа. Але, вже пізно. Ажіотаж створений.

Когніція переможця, корпоративна жадоба, еротична розбещеність може викликати бажання віртуально долучитись до красивого життя героя. А як можна долучитись? Правильно – проголосувати.