Про недоречне амікошонство
Про скоропостижний «референдум»-опитування
Ґарант демонструє «стратегічне мислення» – за 12 днів (!?) до виборів 25 жовтня Володимир Зеленський, ні сядь ні впадь, надумав облаштувати в Україні популістський референдум-опитування.. Почути, так би мовити, думку посполитих. З якого добра-дива? Гра в «народовлдаддя» чи боязнь відповідальності?
Не інакше, як очільник британської МІ-6 під час недавньої зустрічі в Лондоні щось вельми цікаве повідомив «слузі народу» (можливо, про «кротів» в Офісі президента?), якщо той у своєму зверненні до українців вдався до блазенського амікошонства, фальшивої гри в панібратство, напускної та геть недоречної фамільярності:
«Привіт! Так-так, я звертаюся саме до тебе. Пам'ятаєш, як ми разом писали мою передвиборну програму? Щоб втілювати те, що дійсно потрібно саме тобі, кожному громадянину України. Це була демоверсія народовладдя, а його реальне запровадження стало нашою з тобою метою. І наразі парламент готується закріпити цей важливий механізм на законодавчому рівні. Та погодьтеся: право народу України на власну думку – священне. Йому не потрібне благословення від політиків. І ніщо не заважає нам з тобою просто поговорити відверто. 25 жовтня на виборчій дільниці я поставлю тобі 5 важливих питань».
Однак сумнівно, що Зеленський скористається досвідом Венесуели – у червні Мадуро заявив про можливість референдуму щодо своєї відставки.
Цікаво, що кажуть юристи щодо правомірності такого скоропостижного «референдуму»-опитування?
І насамкінець. В умовах коронавірусної пошесті змушувати людей на виборчих дільницях тратити час на обдумування відповідей на популістські запитання – це завідома провокувати на тісняву у приміщеннях. І це межує з цинізмом.