Сучасний театральний центр для столиці. Чи готовий Київ?
Театр драми і комедії на лівому березі ініціює відкриття третьої сцени та створення сучасного європейського театрального центру
Вже на початку березня Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра випускає дві гучні прем’єри, які можуть стати фаворитами фестивальних перегонів та стверджуватимуть новий європейський вектор розвитку цього популярного театру.
Виставу Viño випускає один із найкращих молодих режисерів на пострадянському просторі – Євген Корняг. А головна режисерка Театру драми і комедії Тамара Трунова готує до випуску проект «Усі найкращі речі» (моновистава популярної актриси Олесі Жураківської).
Цьогоріч виповнюється рівно 30 років, як Театр драми і комедії отримав своє постійне помешкання (після довгих років мандрів різними майданчиками) саме на лівому березі Дніпра – у приміщенні кінотеатру «Космос». Сьогодні як ніколи назріла потреба розширювати театральний простір – відкривати нову, третю, сцену, облаштовувати нові гримерки та цехи.
Патріарх цього театру Едуард Маркович Митницький у період керівництва закладом постійно говорив про потребу нового театрального простору, про його розширення. Однак, на жаль, за життя Майстра реалізувати ідею так і не вдалося. Нова команда театру – художній керівник Стас Жирков та головна режисерка Тамара Трунова – сподіваються з часом реалізувати ідею видатного режисера й батька лівобережців. Вони розраховують на розуміння та дієву підтримку мера столиці Віталія Кличка. Тим паче, що лівий берег столиці давно потребує сучасного територіального центру, а нині лівобережний театр набирає обертів, лише у цьому сезоні він випустив вісім прем’єр, залучає до роботи акторів із різних українських міст і режисерів із різних країн.
Зокрема, Євген Корняг, який ставить виставу Viño, – театральна зірка з Білорусі. Його театральне мислення – сучасне, розкуте, образне, без бар’єрів і табу. «Запрошення Євгена Корняга, як і запрошення Маттео Сп’яцці, котрий поставив у нас супераншлаговий «Сімейний альбом» – спроба дати українському театрові унікальний продукт, а нашому театру – унікальний досвід», – каже Стас Жирков.
«Запрошуючи найкращих фахівців із різних країн, ми отримуємо важливий процес – із нами знайомляться українці, а ми знайомимося з колегами. Корняг – майстер візуального, фізичного театру. Його театр – театр неймовірної сучасної краси, котра перебуває у якомусь своєму світі. Тут розумієш, наскільки артисти у нього сильні, красиві, пластичні, розумні. Ну й завжди є суперкартинка завдяки дивовижній художниці – Тетяні Нерсисян. А ще музика від композитора з Бельгії Микити Золотаря», – каже Тамара Трунова.
Спектакль Viño, на думку головної режисерки, не стільки про вино й алкоголь, як про відчуття, які дарують нам прекрасні напої. «Це також вистава про самотність, уявне кохання, про друзів, котрі є тільки у певні моменти... Іноді зазираю на репетиції і дуже чекаю на цю прем’єру – це буде чарівно, без перебільшення», – обіцяє Трунова.
Режисерка також розповіла про ще одну нову виставу театру «Усі найкращі речі». Це спроба театру говорити на незручні та некомфортні теми. Дослідження і проживання проблем депресії і самогубства не сухою мовою фактів і порівнянь кількості суїцидів різних років, а змога переосмислити тяжіння до життя і смерті, спроб, всупереч обставинам, відстежувати досвід виживання дитини, мама якої більше не має заради чого жити...
«Наша нова вистава про те, що навряд чи можна когось врятувати, однак, рятуючи когось, можна врятувати самих себе. Помічаючи незначне, на перший погляд, прекрасне, збудувати для себе такий крихкий, проте такий важливий життєстверджувальний фундамент. Вистава, всупереч твердженням генетиків, ламає парадигму наслідування поведінки батьків і говорить про те, що досвід жити – і є самим життям. Це інтерактивний монолог, який порушує чи навіть заперечує межу між сценою і глядацькою залою, фіксує мить, запах, колір, дотик. Автор тексту зазначає, що цю роль може грати жінка або чоловік будь-якого віку чи раси. Мені здалося, що це має бути не лише професійний актор\акторка, а й людина, яка здатна почути чужий біль, якій не байдуже і це проявляється у щоденних вчинках. Олеся Жураківська опікується Будинком ветеранів сцени, і я бачу, скільки серця вона щодня лишає іншим людям. Моя величезна повага та щирий уклін перед її професійністю та людяністю», – каже Трунова.
Одна з попередніх вистав «Погані дороги» вже стала помітним явищем на фестивалях «Карпатський простір», «Мельпомена Таврії», фестивалю у місті Білосток (Польща). Наразі вона пройшла відбір для участі у фестивалі «Схід – Захід», що відбудеться у квітні у польському Кракові.