На київських виборах треба пам’ятати про 28 жовтня
Щоб на виборах Київського міського голови та Київради перемогла опозиція, їй потрібно врахувати результати та досвід парламентських виборів 2012 року в Києві.
Щоб на виборах Київського міського голови та Київради перемогла опозиція, їй потрібно врахувати результати та досвід парламентських виборів 2012 року в Києві.
Першим фактором перемоги опозиційних кандидатів на майбутніх виборах у Київраду, як на мене, стане об’єднання трьох опозиційних сил: «Батьківщини», «Удару» і «Свободи». Завдяки такому підходу в Києві з суттєвим відривом перемогли три депутати-мажоритарники. Натомість, значно важче далася перемога тим кандидатам, які балотувалися до ВРУ лише від двох політичних сил (Батьківщини і Свободи).
Другим важливим фактором перемоги є те, що 13 опозиційних кандидатів, які перемогли в Києві по мажоритарних округах (кажу 13, а не 12, адже не сумніваюсь, у тому, що перемога Ю. Левченка по 223 мажоритарному округу лише питання часу), повинні мати своїх представників у Київраді. Формуванням партійних списків і визначенням висуванців повинні займатися спільно, як опозиційні партії, так і народні депутати-мажоритарники, які виграли на виборах у Києві.
Приміром, на виборах до Київради мій 217-ий оболонський округ складатиме п’ять мажоритарних округів. Мені, як людині, яку оболонці обрали для захисту своїх інтересів, важливо, щоб ті депутати, які переможуть на Оболоні, були моїми однодумцями і складали зі мною єдину команду. Адже тільки разом можна реально переламати ситуацію в районі.
Обираючи висуванців у депутати Київради, опозицією мають бути враховані вчинки Юрія Ганущака, який під час передвиборної кампанії зняв свою кандидатуру на користь представника «Удару» та Ігоря Луценка, який знявся на користь представників опозиційних сил. Крім них, потрібно не забувати і про двох представників «Удару», які були зняті рішенням з’їзду на користь Володимира Бондаренка та Володимира Ар’єва. А на чолі списку можуть стояти мегаактивні на виборах, послідовні опозиційні діячі Києва, соратники Юлії Тимошенко - Тетяна Меліхова та Зорян Шкіряк, які добровільно відмовилися від балотування до ВРУ під час минулих виборів. В Київській партійні організації ВО «Батьківщина» є й інші достойні політики, які активно виявили себе в жорсткому протистоянні з режимом Януковича за останні роки.
Але над чим потрібно думати вже зараз, то це над кандидатом від опозиції на посаду мера Києва. Оскільки, за підсумками виборів, найвищий рейтинг у Києві має ВО «Батьківщина», то й пріоритетне право на пропозицію кандидатури має ця політична сила. Депутат нагадав, що на парламентських виборах 28 жовтня за «Батьківщину» проголосувало близько 31% виборців, за УДАР близько 25%, за «Свободу» близько 17 %, а в мажоритарних округах перемогло 10 висуванців «Батьківщини», двоє «Свободівців» та один УДАРівець.
Як на мене, в наший політичній силі потрібно провести своєрідний праймеріз, за яким визначити найсильнішого кандидата. Але, на мою особисту думку, найуспішнішими кандидатами в мери могли би бути Микола Томенко як найрейтинговіший політик, що опікується проблемами Києва, або Володимир Бондаренко – відомий і потужний господарник, якого кияни вкотре обрали народним депутатом України по 219 київському округу. Останній, до речі, встановив рекорд з електоральної підтримки – за нього проголосувало 44,2% виборців в той час, як інші переможці набрали 29-38%.
Впевнений, що новообрана Київрада та новообраний мер Києва, зроблять все можливе, щоб повернути самоврядування у столиці, в тому числі й районні ради.