Чому відкрився другий антикорупційний фронт
Українське керівництво почуло своїх основних союзників та донорів
Поки на військових фронтах позиційні бої, на антикорупційному напрямі в Україні розпочався стратегічний наступ. Чи це все ж таки черговий маневр, покликаний відволікти і заплутати супротивника? Причому противником у цьому випадку виступає українське суспільство і всі ті, хто потребує викорінення корупції у країні, що воює.
Насамперед, вражає безпрецедентна активність силовиків. Обшуки пройшли у знакових структурах, зокрема, у керівництва митниці (швидко звільненого), у податковій адміністрації, у міграційній поліції за підозрою у кришуванні проституції, а також у ряду відомих ОПЗЖ-шників і навіть у таких досі недоторканих фігур як І. Коломойський, А. Аваков, В. Столар та інших. На жаль, потрапив під удар і добробатівський рух, і з цим напрямком треба розбиратися дуже уважно та обережно.
В українських ЗМІ одразу з'явилася конспірологічна версія, що, мовляв, активність силовиків має на меті відволікання громадськості від складної ситуації на фронтах. Але це повна нісенітниця. Тому що відвернути увагу українців від Бахмута здатний лише переворот у Кремлі.
Переконаний, що відкриття другого – антикорупцонного – фронту, як і тоді, за часів Другої Світової, знову має англосаксонське походження.
По-перше, передовим загоном виступило НАБУ, а ми пам'ятаємо, наскільки серйозні надії пов'язують із цією структурою у Вашингтоні. По-друге, обшуки та виїмки документів почалися саме після відвідин Києва великим і, головне, впливовим другом України Борисом Джонсоном. Який начебто й не мав жодних інших цілей візиту, окрім як по-дружньому побалакати з другом Володимиром Зеленським…
Стимуляція боротьби з корупцією та злочинністю з боку наших головних союзників є абсолютно логічною. Тому що в тих же Штатах відсоток тих, хто виступає проти надання військової допомоги Україні, небезпечно наблизився до тих, хто закликає допомагати до переможного кінця.
Причому ті, хто проти, адже не виступають прямо на підтримку недоімперії та особисто Путіна. Це настільки сумнівна позиція, що на неї здатні лише діячі, які повністю втратили береги, на кшталт Віктора Орбана в Угорщині. Ні, розумні наші противники кажуть, що підтримку України треба згортати, бо тут безсоромно крадуть гроші та матеріальну допомогу американських та європейських платників податків!
Очевидно, що українське керівництво почуло своїх основних союзників та донорів. Але залишається питання, чи ми зараз маємо справу з якоюсь компанійщиною – налетіли, застрашили, попресували, розійшлися і забули? І жодного вироку суду за помітними фігурами із конфіскацією незаконно нажитого. Таке, на жаль, вже траплялося.
Чи ця антикорупційна кампанія стане унікальною? Тому що вперше результативною.
Одне зрозуміло точно: імітацію не варто й починати. Тому що розчарування від очищення, що не відбулося, влада вдарить по ній куди болючіше, ніж якби проблему взагалі не витягували на загальний огляд.