Нечувані міжнародні санкції, або Чому у Росії достатньо грошей?
«Між іншим, санкції неефективні і по відношенню до Ірану і Північної Кореї»
Всі знають, що з причин політичної турбулентності у США у нас виник дефіцит боєприпасів та фінансів. А неузгоджена політика ЄС призводить до того, що не реалізовуються навіть ті варіанти, яки могли компенсувати фактичне випадіння Штатів з воєнної підтримки України.
Свіжий сумний приклад: Чехія попередньо домовилася щодо постачання нам снарядів калібру 155 мм, переважно з Туреччини. Але виділення на це коштів заблокували Франція і Греція. Перша, бо хоче, щоб гроші пішли у її власний ВПК. А Греція не хоче, щоб європейські гроші діставалися ВПК Туреччини, бо з нею в них принципові суперечки із-за північного Кіпру.
Але якось поза увагою залишається вкрай важливе питання: а чому недоімперія позбавилася проблем з поповненням особового складу, при чому настільки позбавилися, що може класти десятки тисяч бійців задля пропагандистського ефекту, як це відбувалося в Авдіївці? І чому росія продовжує розконсервування і випуск ракет, бронетехніки, дронів і всього іншого, навіть нарощуючи виробництво?
А, тому що у неї є достатньо грошей! Іде торгівля, не зупинені фінансові потоки, агресор встиг пристосуватися і в нього все гаразд. Тобто, нечувані міжнародні санкції або мають надто пролонгований ефект, або не працюють взагалі.
Між іншим, санкції неефективні і по відношенню до Ірану і Північної Кореї. І важко уявити, що якість політичні сили у США і ЄС підігрують цим авторитарним країнам. До речі, мої колишні колеги з Дніпра надіслали мені аналітичний звіт про ракетну програму Північної Кореї. Так там такі досягнення, що Білому Дому треба більше переживати, що ЯЗ виведе у космос не Москва, а Пхеньян.
Тому колективний Захід має звернути реальну увагу на неефективність власних санкцій. І спустити з поводка всі свої фінансові розвідки і та інші силові структури, щоб нарешті отримати помітне скорочення фінансових надходжень до агресивної недоімперії.
Для цього не треба погодження з Конгресом, Радою Європи, НАТО та іншими бюрократичними інстанціями. Бо рішення давно прийняті, треба лише домогтися їх фактичного виконання. Як раз на цьому треба постійно наполягати нашій дипломатії, а не виконувати безглузді ритуальні танці навколо наших партнерів.