Інфляція: світ намагається впоратися з кризою

Монетарна трансмісія в США та Європі остаточно «розійшлася» різними швидкостями.

Весь минулий тиждень я непублічно радив інвестувати в британські бонди (їх можна було купити з прибутковістю близькою до 5%, зараз – знижується до 4%).

Але все найцікавіше на нас чекає найближчим часом.

США запускають програму кількісного стиску, розпродуючи портфель ФРС: з пікових значень у 9 трлн доларів вкладення Федрезерва скоротилися на 180 млрд доларів.

І планують зменшуватись щомісяця на 95 млрд дол.

Тобто доларової ліквідності поменшає, а курс долара по відношенню до основного кошика валют – посилиться.

Таким чином, Федрезерв увімкнув задню передачу на умовній механічній монетарній коробці передач.

Великобританія планувала також розпочати програму кількісного стиску, обсягом 80 млрд фунтів щомісяця. Але в результаті для порятунку фінансового ринку перейшла до довгострокової політики кількісного розширення, включивши «четверту передачу», в умовах коли ожеледиця, тобто інфляція.

І друкуючи нові мільярди фунтів.

У Європі спочатку хотіли повторити подвиг ФРС і також «потискати» ліквідність, але спромоглися лише на 60 млрд євро з піку в 8,8 трлн.

Що вражає, то це майже рівноцінні портфелі цінних паперів, які сколотили в період криз з 2008 року ФРС та ЄЦБ: 9 трлн дол і 8,8 трлн євро.

Ця ідентичність дозволяє оцінювати і наслідки скорочення балансів: поки що темпи стиснення ліквідності в США втричі випереджають європейську динаміку.

Тим більше, що ЄЦБ вже відмовився скорочувати баланс, вирішивши просто погіршити його структуру: замість погашених облігацій осьових країн Євросоюзу, таких як Німеччина, купуватимуться облігації периферійних держав: Греції, Португалії, Іспанії тощо.

Я вже писав про те, що для України було б украй вигідно увійти до цієї програми ЄС з викупу боргів – TPI.

Це був би своєрідний «хід конем» у борговій політиці: для нас набагато краще, якщо наші борги будуть зосереджені в руках Європейського центрального банку, а не в портфелях венчурних фондів-яструбів.

У 2014-му році американська компанія з управління активами «франк темплтон» вже сконцентрувала у своєму портфелі 40-50% українських євробондів (поки в Києві лилася кров на вулицях).

Це дало їм можливість отримати контрольний пакет голосів під час голосування за формат реструктуризації держборгу України у 2015 році.

ВВП-варранти досі наш мінфін з того часу викуповує.

Тому краще, якщо 50% наших боргів будуть у руках некомерційного ЄЦБ.

Тим більше, на їхніх обсягах у десятки ярдів євро на місяць, український борг як пушинка.

Але мовчить поки що наш Мінфін.

Видно з фондами-яструбами йому зручніше працювати, ніж із центральним банком ЄС.

Через роки «франкл темплтон» назвав придбання держборгу України у 2014 році своєю найкращою інвестицією щодо прибутковості.

Чи не формуються основи для кращої скупки держборгу України в 2022 році?

Тут можна згадати, що навесні цього року держборг України з погашенням у вересні 2022 року котирувався із прибутковістю 250% річних.

Ну і повертаючись до поста: монетарні програми ФРС, ЄЦБ і Банку Англії справді розійшлися як у морі кораблі.

У США – кількісний стиск, вилучення ліквідності з ринку та боротьба з інфляцією.

У Великій Британії – програма кількісного розширення (безлімітна) та боротьба з рецесією.

У ЄЦБ – погіршення якості портфеля та акцент на розширення, а не стиск. Тобто знову ж таки боротьба з кризою.

При цьому ставки підвищуватимуть все як ритуальне жертвопринесення на вівтар інфляційного божка.

І про боротьбу з інфляцією говоритимуть усі. Але сповільнитись вона швидше в США, а не в ЄС.

І посилиться після цієї кризи лише хтось один. Ну, може, двоє. Дивлячись з ким буде той другий.