У Путіна немає сил йти у наступ. Нова позиція щодо Криму та Донбасу
Про нову спробу Путіна показати себе «миротворцем»
За заявою президента Росії Володимира Путіна про готовність Москви передати Україні військову техніку, яку ЗСУ залишили в Криму в 2014 році, покидаючи окупований півострів, не стоїть нічого крім ще одного елемента пропагандистської війни та бажання глави Кремля представити себе «миротворцем». Разом із тим, Путін намагається зафіксувати нову позицію РФ щодо окупованих українських територій.
Мені здається, що з обіцянкою Володимира Путіна передати Україні військову техніку, яка залишилася в Криму, все досить прозоро. За чотири роки, які минули, все, що в цих озброєннях могло мати якийсь військовий сенс (системи управління, якщо мова йде про кораблі, то ходова частина), його втратило: все розібрано, вивезено. Він же чесно і сказав, що стан плачевний. Значить, залишилося залізо. Грубо кажучи, металобрухт.
Можна було його повертати і можна було не повертати, тому що у військовому плані для України ніякої цінності це не являє. Так що те, що зараз робить Путін, має тільки інформаційний або піарівський сенс. І це зрозуміло від початку. Питання в тому, навіщо зараз це треба Путіну. Я думаю, що це можна пояснити двома міркуваннями. Перше - це ніби демонстрація доброї волі для переговорів із Заходом. Тепер люди, які представляють інтереси РФ, можуть сказати: дивіться, ми ж робимо односторонні кроки в бік розрядки - ось, повернули зброю, ми спрямовані на мирне вирішення. А натомість ви теж повинні проявити якусь гнучкість, м'якість, поступливість... Так що це цілком зрозумілий піарівський інформаційний хід.
Напевно, Путін собі зараз перед виборами формує образ миротворця. Що важливо, тому що зрозуміло, що на нову серйозну наступальну операцію ресурсів немає, тим більше перед виборами. Путін намагається зафіксувати нову геостратегічну позицію, коли Крим відрізаний, а Донбас підвішений, і це вважається стабільним варіантом, який Путіна влаштовує. Ідеальним варіантом було б, звичайно, втиснути Донбас назад до складу України, щоб Петро Порошенко платив за розбитий посуд, але й нинішній варіант теж влаштовує Путіна. Точно його не влаштовують ідея повернення Криму й ідея інкорпорації Донбасу в Росію.
Путіну в рамках стратегії закидання Донбасу як гарячої картоплі за комір Порошенку, звичайно ж, треба продемонструвати готовність до широких посмішок. Він розуміє, що Україна не збирається і не може всерйоз воювати на Донбасі, тому що вона одразу втратить підтримку Заходу. Зараз прийшов час того, що можна назвати поствоєнними дипломатичними гібридними танцями. В даному випадку Путін робить не надто витончений і не дуже ефективний хід в рамках заморожування ситуації. Крок для Путіна недорогий, практично взагалі нічого не вартий. Але про нього можна поговорити. У цьому сенсі мене навіть дещо розчарувало, що Україна сприйняла все настільки серйозно, як ніби за цим щось дійсно варте уваги. Віддав це залізо, ну й віддав.
Але для Путіна, я думаю, важлива ця передача зброї, тому що Україна має дуже сильні юридичні позиції в позовах проти Росії за державні підприємства, які залишилися в Криму - це ж просто піратство (було з боку РФ). Путін говоритиме не тільки для інших країн, а й для росіян, що ось, ми їм віддали зброю, а вони з нами судяться за якийсь там «Кримгаз». Тобто це лише елемент пропагандистської війни, і саме так до нього й треба ставитися, жодним чином не замислюючись занадто глибоко, а що б за цим стояло.
З іншого боку, маємо розміщення в Криму зенітно-ракетних комплексів С-400. Путін- «миротворець» прекрасно знає, що якщо він буде дійсно миротворцем, то з ним і говорити нема про що. Адже єдина сфера, де в нього є паритет із Заходом, - сфера військова. Він у ній навіть має деякі переваги, тому що готовий використовувати зброю, хоча у його суперника вона на більш високому технологічному рівні. Це перевага відморозка, і Путін про неї прекрасно знає. Путін показує гнучкість, кажучи: заберіть ці чортові залізяки. Але дає зрозуміти, що в Криму є ядерна зброя (може, вона там дійсно є) - з тим, щоб оборонити своє нове придбання, одразу дати зрозуміти, що військовими засобами ви цю землю собі не повернете. І, загалом, це всі розуміють. Мовляв, відчепіться від нас з Кримом, це «наша священна земля».
Приблизно так само все виглядало в 1939 році, коли Молотов про Гітлера писав: тепер Німеччина об'єктивно зацікавлена у мирі, вона задовольнила свої інтереси, вона розділила Польщу, в неї вистачає життєвого простору, і тепер загроза миру йде з Британських островів, які оголосили війну Німеччині без будь-якого серйозного приводу. Загроза миру - це Черчилль, а не Гітлер. А Гітлер, навпаки, миротворець.