Чорний вівторок у Туреччині. Падіння ліри та перспективи Ердогана
Є два пояснення того, що відбувається...
В Туреччині 23 листопада був «чорний вівторок». Ліра здешевшала за день на 15% і опинилася на позначці понад 13 лір на долар. За сьогодні курс трохи стабілізувався в складає 12.2 за долар. Щоб зрозуміти наскільки це болюче, уявить, що долар зараз коштує 55-60 гривень. З 2013 року турецька валюта здешевшала у 6 разів.
Є два пояснення того, що відбувається. Постійне зниження Центоробанком облікової ставки під тиском президента, що воліє дешевого кредитування.
Президент Ердоган каже – дешева ліра потрібна для збільшення експорту. Туреччина багато років живе з відємним платіжним балансом, тобто імпорт перевершує експорт. Щоправда цього року розрив вдалося скоротити і дешева ліра сприяла на збільшення експорту. Але це фактично перетворення країни на «західний Китай», коли економічний ефект досягається дешевою робочою силою.
Падіння ліри на такий відсоток може нівелювати весь ефект від економічного зростання, бо:
- енергоносії Туреччина купує к Росії;
- решта сировини для турецького виробництва теж імпортується
Друга причина обвалу ліри політична. Туреччина дуже здала в рейтингах свободи слова, демократії, незалежності судів тощо. Іноземні інвестиції покидають країну. Концентрація влади в руках президента не дала того ефекту, який Ердоган обійцяв Туреччині 4 роки тому, змінивши парламентську модель на суперпрезидентську.
Нині мінімальна заробітня плата складає 3000 лір, це ледь 250 доларів і таку зарплату отримують 14 мільйонів турків. Зараз країна опинилася в числі найбідніших Європі, а ще сім років тому Туреччина випереджада 6 країн Євросоюзу за показником зарплат і наближалася до польського рівня. Мінімалка тоді дотягнула до 550 доларів на місяць.
Опозиція вимагає дочасних виборів. Уперше за 20 років майже всі соціологічні опитування вказують на ймовірний програш партії президента.
Шість політичних сил різного спрямування утворили робочу групу «про відновлення посиленної парламентської моделі». Республіканська Народна, Хороша партія (це дві парламентскі сили утворюють опозиційну коаліцію) і до них приєдналися партія Щастя (ультраісламська), Демократична партія (ліберали, що не мають особливого впливу) і дві новостворені партії – Майбутнього (консервативна, колишнього премєра Давутоглу) і Партія Демократії і Прогресу (ліберальна) екс-віце-прем'єра Алі Бабаджана.