Чому призначення Сала є знаковим?

Призначення Олега Сала губернатором Львівської області цілком вписується в стратегію, обрану Банковою на президентські вибори.

Чому призначення Сала є знаковим?

За останній рік-півтора Львівщина суттєво змінилася. У громадській думці нарешті проклюнувся процес протверезіння. До мізків людей почало доходити, що «Свобода» та інші любителі України - це теж влада, яка одноосібно рулить на місцях і з якої треба питати не менше, ніж із «бандитів». Нарешті до людей почало доходити, що на голому популізмі та дошкульній опозиційній риториці уже далеко не заїдеш, відтак великим патріотам прості люди на зустрічах (чув на власні вуха) почали казати банальне: «Ви нам про Межигір’я не розказуйте, ми самі про це знаємо. Розкажіть краще, що конкретно ви зробили конкретно для нас?». Зустрічей із виборцями суттєво поменшало. А критичного аналізу – побільшало.

У цьому контексті призначення Сала – дуже прикра подія для нового, вимогливого, вдумливого Львова. І дуже бажана подія для аля-радикалів, які з полегшенням зітхнули, неочікувано отримавши пас від «заклятих ворогів». Невипадковою є дуже м’який коментар нардепа Юрія Михальчишина («Нахтігаль), який зазвичай не дуже м’який на мітингах проти антифашистів. Про одіозного діяча Сала навіть серед ночі розбуджений націоналіст мав би видати гнівну тираду – натомість «радикал» кокетливо висловився в стилі європейських лібералів: «Поки що важко коментувати зміни… Олег Сало добре знає Львівщину…». І це говорить лідер радикального крила «Свободи»!

Губернатор Сало – це порятунок для партії, яка відчутно просіла за останній рік. У радикалів з’явився бронебійний манекен для биття і зразковий спаринг-партнер, який охоче втягуватиметься і в словесні перепалки, і в змагання єхидством, і в статусне протистояння. Тепер уже легше буде зістрибувати з теми власної відповідальності за більш ніж очевидні провали.

Призначення Олега Сала – це свідомий пас на користь радикалізації. Розважливий аналіз припинився. Львівщину знову кинули у чорно-білу дихотомію, в якій режим знову здобув «звіряче обличчя», а підсічені власною безпорадністю «радикали» - дуелянта, про якого можна було тільки мріяти.

Для чого це робиться?

По-перше, Львівщина повернулася в загальноукраїнський концепт. Досі всі губернатори були або непрямі, або тимчасові фігури, невхожі в безпосередню вертикаль президента. Олег Сало – це ставленик безпосередньо Сім’ї. У такий спосіб область, яка досі гуляла сама по собі, повернулася в сім’ю українських регіонів. Це означає, що умисний підігрів «штатних радикалів» набуває загальноукраїнського контексту. За жовтневими даними, Тягнибок посідає ганебне четверте місце у Львівській області (після Кличка, Тимошенко і Яценюка). Ніщо так не допоможе націоналістам – як показова боротьба проти них найбільш одіозного «вітренківця, мєнта і бузувіра». Ніхто краще за Сала не зуміє надихнути радикалів на боротьбу за Україну.

По-друге, занадто довго у Львові було все спокійно. Настав час вертати загублений Львів у велику політику. Але в якій іпостасті? Призначення Сала неформально свідчить про те, що Янукович НЕ розглядає Львівщину як область, за яку варто боротися. Львівщині відводиться технологічна роль інструментарію в значно ширшій грі. Підсилюючи «Свободу» у Львові , Олег Сало буде її «регіоналізувати», тобто повертати в локальний масштаб – аби на вибори націоналіст ішов як західняк, а не політик першого ешелону.

Призначення Сала для Львівщини означає нову епоху декоративних войнушок і показушної вовтузні. А також – сумне усвідомлення своєї політичної об’єктності. Львівщиною збираються грати на противагах, на антитезах, на порівняннях. Підозрюю, якщо Сало дотримається до виборів, то він матиме в регіоні два завдання: забезпечити потрібний результат Януковичу і Тягнибоку.