Битва за Чорне море. Країна без морської торгівлі – напівкастрована

«У нас через 2 місяці може не лишитися жодного порту», рапортує оперативне командування «Південь».

Нічний обстріл Ізмаїла зі знищенням 40 тисяч тонн зерна і руйнуванням морського вокзалу та інфраструктури Дунайського кластера вкотре нагадує: в самому розпалі чорноморська криза – так західні медія іменують нав’язану росією війну за Чорне море, яка має на меті повністю закрити Україну як світового експортера зерна.

Росія посилено мінує глибини нашого Чорного моря й сипле прямими погрозами всім суднам, паралельно знищуючи дощенту зернові термінали й порти. Битва за господарювання в Чорному морі набирає крутих розмахів. Країна без морської торгівлі – напівкастрована. Відсутність портової інфраструктури – це напів катастрофа. Це якраз і на кону.

Питання: як стривожена заява ОК «Південь» корелюється з бравурною заявою Міноборони двотижневої давності (дослівно): «в нас достатньо засобів, щоб загнати Чорноморський флот рф до Туапсе та Новоросійська»?

На яку з двох діяметрально протилежних публічних заяв українських відомств слід покладатися: «у нас через 2 місяці може не лишитися жодного порту» – чи «в нас достатньо засобів, щоб загнати Чорноморський флот рф до Туапсе»?

Тим часом аналітики теоретизують: ліквідація портової структури окупанта на Чорному й Азовському морях убила б 50% усього російського експорту. Тоді питання обвалу їхнього держбюджету стало би питанням швидкого часу. Без експортних грошей росія довго воювати не змогла б.

Це в теорії. Чи до неї належить «загнати до Туапсе» – важко сказати на тлі мрячного прогнозу ОК «Південь». Ну не може бути, щоб такі речі говорити просто щоб говорити.