Треба визнати: Майдан привів до влади своїх зрадників

Амнезія - це наше все. Щороку, як раз 21 лютого, я вперто усім нагадую цей день. 21 лютого 2014 три «лідери опозиції» уклали угоду з Януковичем у час, коли на бруківці вже лежали трупи. І цей документ нікуди не дівся.

В «Угоді про мир» з Януковичем було прописано кілька речей, які на людських смертях собі виторгували «опозиціонери». Протягом 48 годин мав сформуватися «уряд національної єдності» з числа Партії регіонів, «Батьківщини», «Удару» і «Свободи». В парламенті мала з’явитися змішана коаліція. Обмеження диктаторських повноважень Януковича мало розтягнутися до вересня 2014 року, а самі вибори нового президенти – не пізніше грудня 2014-го. Взамін за ще один рік Януковича «опозиція» отримувала квоти в змішаному уряді, зобов’язувалася за одну добу здати міністру Захарченку всю зброю майданівців, звільнити всі захоплені адмінспоруди й повернути туди «смотрящих» Януковича. Вони щиро вважали, що Майдан робить фатальну помилку, вимагаючи негайної відставки диктатора. Це було не так давно, лише три роки тому.

Це - частина історії Революції, і її нікуди не дінеш. 21 лютого Майдан з тріском прогнав їх трьох. А 22 лютого, коли не стало Януковича, підписанти «Угоди про мир» стали владою. Треба прямо сказати: Майдан привів до влади своїх зрадників. 21 лютого – це їхній останній день перебування на Революції Гідності.

Минуло три роки. Кличко, який тиснув руку Януковичу, став мером столиці. Яценюк, який тиснув руку Януковичу, напрем'єрив на мільярд і зараз читає лекції. Тягнибок, який тиснув руку Януковичу, далі спить у вишиванці. Порошенко, який не тиснув руку Януковичу, зараз на його місці. Той, із ким ці троє домовилися 21 лютого 2014 року, досі вдячний цим трьом + цьому одному, хто працював в його уряді.

21 лютого. Треба просто пам'ятати цей день. Вони завжди вміли торгуватися і домовлятися, навіть під музику «пливе кача». Треба просто пам'ятати.