Трон сонцесяйного Садового похитнувся
Садовий постійно заперечував ідею будівництва сміттєпереробного заводу. 10 років він підкупляв місцеве населення як не будівництвом школи, то телефонізацією, то пільговими місцями на львівських ринках
Грибовичі – це персональна, посадова, юридична і кримінальна відповідальність Садового. Найгірше те, що наш сонцесяйний мер знав задовго наперед про те, що рано чи пізно цей другий Чорнобиль станеться. Мер уже 10 років при владі. 10 років. Він 10 років тому обіцяв упорядкувати сміттєзвалище. А робив усе навпаки.
Оскаржив у суді рішення про закриття сміттєзвалища, проігнорував усі заборонні приписи Міністерства екології. Оскаржив судовий позов обласної прокуратури. Власноруч прогнав фірму, яка проводила дегазацію. 10 років сонцесяйний не підпускав інвесторів до цієї теми. Він постійно заперечував ідею будівництва сміттєпереробного заводу. 10 років він підкупляв місцеве населення як не будівництвом школи, то телефонізацією, то пільговими місцями на львівських ринках. 10 років закопував бюджетні кошти невідомо куди під виглядом "рекультивації", яка й погребла живих людей під собою.
За ці 10 років мер жодного разу не шукав місця для нового полігону. Все це – його відповідальність. І він сам розуміє, що брехати далі й викручуватися вже не вдасться. Саме тому сьогодні й виставив при вході в Ратушу озброєну охорону, аби нікого не пускати на сесію. Сонцесяйний боїться. І він знає, за що.
Років 8 тому я медійно допомагав представникам італійського інвестора, вони мали зустріч у мерії і вийшли з квадратними очима. Виявляється, на серветці їм олівцем писали суми відкатів. Такого здивування я ніколи не бачив.
Не секрет, що місцеве керівництво має свою щоденну долю від вивозу сміття. Поінформовані люди кажуть, що ця сума коливається в межах 60-70 тисяч грн. Щодня! От і порахуйте інтерес місцевої влади, яка матеріально зацікавлена на роботі сміттєвазвалища в абсолютно дикунських умовах, без інвесторів, без заводів, без відповідальності.
Маю надію, що з грибовицької ями сонцесяйний мер уже не вибереться. Маю надію, що ця історія якщо не поховає його, то принаймні серйозно підточить. Інакше я не розумію, яким чином мер Львова, ця суцільна фікція, може служити прикладом для інших міст. Хіба що прикладом зухвалої маніпуляції, брехні й корумпованості. Політичні втрати Садового – неминучі.
Фактично вперше за 10 років його трон похитнувся не на жарт. І він відчуває, інакше мені б не телефонували місцеві мешканці з зони екологічної катастрофи і не розказували, що по селу ходять люди і роздають гроші за мовчання і за те, щоб не «піднімати кіпіш».
Джерело: Обозреватель