Всім, хто щиро радіє забороні російського музону, варто зупинитися
Наша влада не готова закривати повністю весь російський контент
Радощі радощами – але ж ми чудово знаємо, що укр.владою є хронічні поціновувачі хороших руских. Відтак сьогоднішня заборона треш-ру-музики в публічних місцях розіб’ється об малоросів, які розташовані ієрархічним поверхом вище й які зумисно пропхали в цей закон норму про окремі списки «хороших руских артистів». Ця норма й буде використана для «дружньої рос.естради».
Всім, хто щиро радіє забороні рос.музону, варто підкоригувати свої повідомлення. Коректно вони мають звучати так: для публічного відтворення заборонили ТИХ рос.артистів, кого НЕ внесуть у списки дозволених.
А ці дозвільні списки складатимуть ті самі любителі всього руского у владних кабінетах. Ті самі діячі, які планомірно тягнуть в Україну хороших руских журналістів та блогерів, роздають направо-наліво громадянство, в навушниках потайки слухають свій улюблений репчик і шансончик, а ще відкрито покривають весь пул медведчуківських журнашлюшок і не бачать у цьому нічого ганебного.
Тож будьте певні: ці апологети хороших руских уже строчать надцяту сторінку з прізвищами друзєй по шоу-бізнесовому цеху, які акуратненько обійдуть усі заборони. Для переконливості друзья по цеху щось-там нейтральненьке патякнуть «проти війни, за мир» на відчіпного.
Наша влада ні морально, ні політично, ні ціннісно НЕ ГОТОВА закривати повністю й без бабрання весь рос.контент. Не готова, бо є першим його споживачем і провідником.
Те саме – з Чайковським. Приналежність до українського визначається не походженням по лінії дідусів-бабусів – а включеністю в укр.нац.культуру. Чайковський, якого оркостан обрав своїм хедлайнером «культурної дипломатії», на укр.культуру не працював, до неї не належав, її не збагачував – відтак він був і залишається рос.композитором із далеким укр.корінням.
Якщо для когось достатнім фактом є суха прив’язка до цієї землі, то за цією логікою, бур’ян має більше прив’язок, ніж рускомірні елементи внизу і нагорі, які до українського по факту не належать, українське не сповідують, українське не примножують. Відмазки на кшталт «якщо в роду хтось-там був із мєстних, то й я автоматично теж» – мало. Мало, аби твій прадід був звідсіля. Треба, щоб ТИ жив у лоні нац.культури, а не ворожої (від Чайковського до Меладзе).