Як дефіцит контейнерів в Китаї впливає на держбюджет та кишені українців
Світ накрила транспортна криза через нестачу контейнерів у Китаї
Економіка Китаю відновлюється швидше за інші завдяки жорстким заходам контролю за поширенням пандемії. Тому Китай поставляє набагато більше товарів в Європу і США, ніж імпортується в зворотньому напрямку з цих країн. Це призводить до накопичення порожніх контейнерів в цих країнах, а в Китаї їх не вистачає. Торгові війни між США і Китаєм теж вплинули на скорочення об’ємів імпорту із США.
А збільшити швидко кількість контейнерів не виходить – пандемія вдарила по виробниках сталі.
Як і будь-який дефіцит, це призвело до зростання вартості доставки (фрахту) більше, ніж на 300-400 %!
Критична нестача контейнерів призводить до здорожчання фрахту та затримок імпорту з Китаю і для українських компаній. Зі звичайних 1,5 тис доларів фрахт наразі сягає 8,5-9 тисяч. Для імпортерів недорогих товарів така доставка стає просто нерентабельною, тож вони можуть тимчасово зупинити поставки. В будь-якому разі додаткові видатки та переплата за доставку перекладеться на споживачів через збільшення кінцевих цін.
Китай є найбільшим джерелом імпорту для України, за 10 місяців 2020 року імпорт склав 6,6 млрд доларів або 15% від загального показника. Зараз є ілюзія, що поставки ідуть у нормальному режимі, але сьогодні приходить те, що було замовлено у грудні. Є певний часовий лаг між виходом контейнеру з Китаю та приходом в Одесу, зокрема ще й тому, що частина контейнерів не йде напряму, а перевантажуються в Стамбулі. Можна впевнено казати, що у другій половині лютого та березні імпорт з Китаю в Україну різко впаде. Тож є ризики, що це призведе до ще більшого просідання митних платежів, а вже в лютому імпорт буде менший, ніж у лютому минулого року.
Якщо ситуація з фрахтом у березні поліпшиться, імпорт в Україну почне відновлюватися не раніше квітня.
Все це, безумовно, призведе до падіння митних платежів, які й так роздуті плановим курсом долара у бюджеті – 29,1 грн.
У 2021 році план з імпортного ПДВ 332,5 млрд грн, при тому що у 2020 план був 303,8 млрд грн, а виконали його не повністю – 274,1 млрд грн.
План на 2021 рік більше від факту на 2020 на 21%. Чи реально його виконати, враховуючи загальносвітові тенденції, дефіцит контейнерів та зростання вартості фрахту? Якщо ні, то Мінфіну потрібно переглядати план на найближчі місяці.
А інакше завищені плани влади накриють нас черговою хвилею штучного підняття митної вартості, введенням сумнозвісних «індикативних», «табличних» цін та «здиранням трьох шкур» з білого бізнесу! Що в кінцевому підсумку відіб’ється на наших з вами кишенях.