Чому питання геїв хвилює церкву?

Подумав і нарешті сформулював свою позицію щодо активної боротьби релігійних організацій проти гомосексуалістів, онаністів, користування кондомами та інших жахливих ізмів нашого буремного часу. Отже:

1. Ізми вірян кожної церкви є внутрішньою справою цієї самої церкви. (Коли священиків критикують за найрізноманітніші форми невиконання декларованих принципів і цінностей, вони мерщій оголошують це внутрішньою справою своєї церкви. Чому те саме не має стосуватися гріхів вірян?)

2. Боротьба з ізмами вірян та агітаційно-пропагандистська діяльність із метою профілактики ізмів серед вірян повинні вестися засобами внутрішньої комунікації, а не голосно на все суспільство.

3. Ізми тих, хто не належить до певної церкви, не повинні обходити цю церкву. Це їхня приватна справа (або, якщо вони віряни іншої конфесії, справа тієї конфесії). Якщо моє бетвіктоніанське віросповідання дозволяє мені кохати чоловіка, чому до мене мають претензії служителі богів, у яких я не вірю?

4. Церква має повне право вживати каральних та обмежувальних заходів до своїх вірян, що погрязли в ізмах, якщо ці заходи не суперечать законодавству. Якщо вірянам це не подобається, вони вільні перестати бути вірянами.

5. Коли церква вимагає від держави вживати каральних та обмежувальних заходів до її і не її вірян за те, що її і не її віряни не виконують її заборону на ізми – це маразм, це небезпечно і цього не можна допустити.

У мене все.