Заборона партій, новий формат роботи ТБ. Що означають останні рішення влади
Зараз не всі всеукраїнські телеканали транслюють спільний марафон
Поки ми спали, влада ухвалила кілька рішень, які неочевидно, але логічно пов’язані між собою.
- Підпорядкувала «Зеонбуд» – оператора цифрового ефірного телебачення – державному Концерну РРТ, тобто взяла телебачення під контроль.
- Зобов’язала загальнонаціональні телеканали транслювати спільний марафон.
- Призупинила «діяльність» «Опозиційної платформи – За життя», Партії Шарія, Опоблоку, партії «Наші» та інших проросійських партій.
Перше рішення досить логічне, адже телебачення – це критично-критична інфраструктура, і хоча поки що «Зеонбуд» забезпечував його роботу на відмінно, убезпечитись від можливих нюансів варто.
Друге рішення всі розуміють по-різному, деякі політики вже почали кіпіш на тему «рейдернули наші канали».
Хоча й зараз не всі всеукраїнські телеканали транслюють спільний марафон – у кожній групі є канали, які крутять дитячий і сімейний контент. Чи може це рішення бути використане для того, щоб змусити ті кілька інформаційних каналів із загальнонаціональним покриттям, які не транслюють спільний марафон, робити це?
Теоретично так, і я думаю, що це буде виправдано, якщо ці канали, наприклад, почнуть політичну боротьбу проти влади (поки що цього не сталося). Але зараз у цьому сенсу нема, в порошенківських каналів є свій марафон. Пакту про ненапад вони дотримуються. Якщо примусити їх транслювати замість свого марафону спільний, буде конфлікт на порожньому місці, а користі небагато.
Припускаю, що першою метою цього рішення є створити легальні підстави для трансляції спільного марафону, в межах якого телеканали вимушено порушують умови ліцензій
Другою – створити передумови для виділення медіагрупам грошей із бюджету для компенсації їхніх витрат на участь у марафоні. За інформацією надійних джерел, місяць марафону коштує кожній із чотирьох комерційних медіагруп приблизно мільйон доларів. А не заробляють вони при цьому взагалі нічого, бо реклами нема. Тому медіагрупи просять компенсації з бюджету.
Третє рішення – припинення «діяльності» проросійських партій. Беру це осоружне мені слово в лапки, бо не дуже зрозуміло, яку зараз «діяльність» можуть вести ці політичні партії і що саме їм буде заборонено. Юристи, сподіваюся, прокоментують, хоча в законах, які я передивився спросоння, це не деталізовано. Сумніваюся, що народні депутати, які були обрані від ОПЗЖ чи Опоблоку, втратять мандат або не зможуть голосувати; зрештою, вони і так уже переважно не в Україні. Депутати в місцевих радах також, власне. Ну, можуть заморозити гроші на їхніх офіційних рахунках, але навряд чи зараз для них це принципово.
Але інвесторам ОПЗЖ і Опоблоку належать дві великі комерційні медіагрупи – «Інтер» і «Україна»
Думаю, в момент, коли росіяни трощать «Азовсталь», Ахметову є чим перейматись, окрім недобитків Опоблоку.
А ось для Бойка-Фірташа-Льовочкіна втрата ОПЗЖ як політичного активу і «Інтера» як інструмента просування своїх інтересів в інфопросторі – це смертельний удар. За інших обставин вони (та й Ахметов теж) могли би просто забрати свої канали зі спільного марафону й почати атакувати владу, закликаючи до миру шляхом капітуляції… Але див. пункт 2.
Це ж подумати, як жорстоко повелася доля з ОПЗЖ та іншими проросійськими колаборантами. Вжух – і в них нема майбутнього ну зовсім взагалі. І навіть пожалітися на це на своєму каналі, в який вбухано стільки мільйонів доларів, не вийде. Хе-хе.