Заява Зеленського про підтримку НАТО: проблеми криються в деталях
Зеленський заявляє, що рішучо підтримує вступ до НАТО. Це, безумовно, добре, і не може не вітатися
Зеленський навіть казав, що «особисто, кожного дня» вестиме кампанію щодо популяризації НАТО, доки «всі українці» не зрозуміють користь НАТО. Але в деталях криється прикрий смак нещирості.
Адже, по-перше, «всі» ніколи не зрозуміють. Серед виборців у будь-якому суспільстві є кілька відсотків таких, які не розуміють, де вони, хто вони і яке століття надворі, і це об’єктивна реальність.
По-друге, всіх переконувати і не треба. Досить і тієї пропорції прихильників і ненависників НАТО, яка є (2:1). Досить навіть простої більшості. Приміром, коли нещодавно Хорватія і Чорногорія вступали в НАТО, їхній вступ підтримував незрівнянно менший відсоток громадян, ніж в Україні. А ці країни теж знали, що таке війна.
По-третє, оці півроку на референдум – це часова фора, подарунок Росії, бо, приміром, рішення про приєднання до НАТО країн Балтії, Румунії, Болгарії у 2004 р. приймалося досить оперативно.
А поки Зеленський формує таку політику, де задоволеними можуть виявитися геть усі, крім України: західні політики, які зможуть зняти напругу у відносинах з Росією й отримати проєвропейську риторику України, на яку не треба буде відповідати реальними зобов’язаннями. І європейський бізнес, і українські олігархи, які зможуть відновити ґешефти з Росією ціною інтересів України. І сама Росія, яка розумітиме, що розмови про вступ до НАТО – це лише риторика.
Потерпілою може виявитися лише Україна, яка не отримає реальних гарантій безпеки.
Тому Зеленський має дати чітко розуміти США і всьому Заходу, що Україна в будь-який момент, коли стане перша нагода, готова виконати власну Конституцію і використати шанс на приєднання до НАТО, без затримок і затягувань типу референдуму, які мінімум на півроку здатні загальмувати здобуття Україною надійних гарантій безпеки.