Одним ордени, іншим - кримінальні справи

Сьогодні військова прокуратура Південного регіону України намагається заарештувати командира 5 батальйону територіальної оборони “Прикарпаття” Віталія Комара.

Підполковнику білими нитками шиють дезертирство. За що? Напевно за те, що:

1. Практично без втрат вивів особовий склад батальйону з-під котла під Амвросіївкою.

2. За те, що тиждень прикривав ділянку майже в 100 кілометрів державного кордону одними автоматами, трофейними гранатометами, на шкільний автобусах, без жодної броні і важкого озброєння.

72 бригада - спецура з технікою і артилерію покинула район Амвросіївки в середині серпня. Покинула як герої. Остання колона важкої техніки вийшла з-під Саур-Могили за тиждень до того, як позиції батальйону "Прикарпаття" повністю розбили Градами з російської території. Коли вони відходили – крутили пальцем біля скроні у відповідь на позиції батальйону «Прикарпаття».

Але, батальйон стояв з одними автоматами, доки на них не пішли російські танки. За весь цей час жодних вказівок від керівництва АТО, як і допомоги, чи озброєння комбат Віталій Комар так і не отримав. Лише обіцянки.

Більше того - керівництво АТО 3 дні мовчало про трагедію батальйону «Прикарпаття».

3. Кримінальною справою комбата Комара напевно нагородили і за те, що в партизанку вивіз з території РФ більше 100 військовослужбовців 72 бригади. Вивозив шкільними автобусами через поля і по бездоріжжю, під обстрілами Градів і російської артилерії, але вивіз. І йому за це ніхто навіть «дякую» не сказав, не те, що не представили до державної нагороди.

Більше того, підрозділи 72 бригади, які займалися спецоперацією з перетину державного кордону задля вивезення своїх хлопців, були розбиті артилерією РФ. Тобто, спецура, з технікою і військовими стратегами не змогла. А скромний підполковник, на жовтих шкільних автобусах – зміг. Але про це знову ж таки жодного слова.

Напевно тому, що комбат Віталій Комар просто робив свою роботу – не писав на Фейсбук, не їздив до Шустера. Не кричав на повний голос: «дайте зброю, бо нас зливають». Він цього не робив, бо розумів, що це лише деморалізує армію. І в результаті це зіграло з ним злий жарт. Якби під Амвросієвкою він поклав 100 хлопців, впевнений, його оголосили б героєм. Принаймні для того, щоб прикрити злочин тих військових керівників, які залишили батальйон безпомічним.

У ці хвилини Віталій Комар сидить у слідчого військової прокуратури в Одесі. Зв’язку з ним немає. Останнє, що він встиг повідомити – його змушують підписати документ, згідно якого він нібито отримав 14 БТР-ів і всі вони згоріли в зоні бойових дій. В обмін на це обіцяють спустити справу на гальмах. Якщо ні – арешт. Щоб ви розуміли, БТР-ів батальйон взагалі не бачив. З техніки у них були лише шкільні автобуси. Судячи з того, що прес-служба військової прокуратури Південного регіону України уже повідомила про арешт комбата – документи він таки не підписав.

Висновки з цієї історії можна зробити наступні: йдете на війну – не будьте наївними. Немає забезпечення – кричіть про це голосніше за всіх. Немає зброї – говоріть про це публічно. Годують одними обіцянками – називайте прізвища військових керівників. На вас йдуть танки, а у вас одні сигнальні ракети – піднімайте інформаційний шум. Вас розбили – говоріть по це на всю країну. Інакше, з вас зроблять злочинців і дезертирів, як з комбата Віталія Комара.