Сатана Кирило вже не ховається за рясою – він говорить у прямому ефірі

РПЦ давно не говорить про віру, совість чи спасіння
фото: Reuters

На службі у сатани

Голова РПЦ Кіріл публічно заявив, що у Росії має існувати «суспільний консенсус» щодо ключових рішень влади, а тих, хто з ним не погоджується, слід вважати «зрадниками Батьківщини» – з усіма «юридичними наслідками». Цю заяву він зробив у різдвяному ефірі державного телеканалу, фактично благословляючи репресії проти інакодумців.

Заява Кіріла – це формалізація тоталітаризму, в якому:

  • незгода = злочин;
  • віра = інструмент тиску;
  • мораль = зброя держави.

Це не нова модель. Вона добре знайома з історії: сталінський СРСР, нацистська Німеччина, сучасна Північна Корея. Коли релігійний лідер публічно називає інакодумство «зрадою», це означає одне:
церква остаточно перетворена на ідеологічний відділ репресивної держави.

РПЦ давно не говорить про віру, совість чи спасіння. Вона говорить мовою доносів, покарань і «юридичних наслідків». РПЦ проголошує «священну війну» Заходу не лише як групі держав чи союзу – а як системі цінностей, побудованій на правах людини і можливостях громади.

Поняття «духовно-моральної безпеки», якими прикривається Кіріл, на практиці означають контроль над думками, а не над «гріхом». Це пряме заперечення християнства. Християнство починається зі свободи сумління і вибору. РПЦ – із заборони сумління і визначеності вибору.

Там, де церква благословляє насильство над інакодумцями, закінчується будь-яка релігія і починається культ держави, в якому:

  • держава – бог;
  • влада – істина;
  • сумнів – злочин.

Саме так працювали тоталітарні системи ХХ століття. Саме так формується внутрішній терор: спочатку моральне тавро, потім – юридичне переслідування, далі – репресії. Заява Кіріла – це не «емоція» і не «перегин». Це програмна заява, яка легітимізує знищення будь-якої опозиції в Росії – руками «духовної влади».

Росія перестала навіть удавати, що між державою і церквою існує межа. РПЦ не про Бога – вона на службі у зла, яке називає себе «державою» і «цінностями». І коли віра стає зброєю, а мораль – приводом для тюрми, це означає лише одне: сатана вже не ховається за рясою – він говорить у прямому ефірі.