Російська мова стала приводом для вторгнення: будь-який її носій є власністю Кремля

Володимир Путін повідомив, що Росія стикається зі спробами «безцеремонно скоротити простір російської мови у світі». Звинуватив у всьому «печерних русофобів» і держполітику окремих країн. Пообіцяв боротися.

Російський президент залишається заручником свого минулого. В межах якого будь-які проблеми заведено пояснювати підступами, а не помилками. Тому що можна оголосити боротьбу з підступами, а помилки спершу потрібно визнати.

Російському президенту ніхто не пояснив причин популярності англійської мови. Ніхто не розповів йому про те, що вивчення мови робить людину частиною «англійського світу». Вслід за підручниками не приходять експедиційні корпуси. Англійська мова не зазіхає на ідентичність ‒ француз, який вивчив її, залишається французом, а китаєць ‒ китайцем. І тому нікому у світі не спаде на думку сприймати цю мову як загрозу.

Кремль продає російську мову як пакетний товар

А ось російська мова подібною «політичною нейтральністю» похвалитися не може. Сучасний Кремль продає її як пакетний товар. У комплекті з нею іде лояльність до імперії, солідарність з російським трактуванням історії та латентне антизахідництво. Якщо ж йдеться про сусідів Росії, то російська мова постачається сюди як привід для вторгнення: будь-який носій оголошується російською власністю, яку Москва зобов'язана захищати.

Росія примудрилася перетворити закордонні «російські школи» на фабрики «російських людей», які зобов'язані бути в опозиції до своєї держави, до її історії та мови. Кремль спершу заганяє їх у мовне гетто, відрізає їм шляхи для інтеграції в суспільство, а потім використовує як важіль тиску та шантажу. Те, що могло стати інструментом «м'якої сили», Москва вважає за краще використовувати як привід для застосування сили грубої.

Люби ще й Радянський Союз, патріарха Кирила і «Единую Россию»

Англійська мова ‒ це мова науки та бізнесу, подорожей і спілкування. Її вчать для того, щоб отримати путівку в життя. А російську мову Росія примудрилася перетворити на зброю. І немає нічого дивного в тому, що в сусідніх країнах намагаються захищатися не стільки від самої мови, скільки від усього того, що Росія намагається постачати разом з нею в межах «пакетної пропозиції».

Причому, ця доля спіткала не тільки мову. Сучасна Росія намагається загнати під рушницю всіх класиків без винятку. Мовляв, якщо хочеш захоплюватися Чеховим і Чайковським ‒ будь добрий радіти Криму, Донбасу та шанувати скріпи. Хочеш захоплюватися Гагаріним і Менделєєвим ‒ звикай молитися на цегляні стіни Кремля і тих, хто в них лежить. Любиш Станіславського та Меєрхольда ‒ люби ще й Радянський Союз, патріарха Кирила та «Единую Россию».

Кремль сам примудрився начинити культурну спадщину своєї країни архаїкою, мракобіссям і шовінізмом. Оголосив п'ятою колоною всіх, хто з цим не згодний. І тепер ображається, коли сусідні країни намагаються цей комплексний обід не купувати.

Володимир Путін абсолютно правий. Простір російської мови скорочується через свідому державну політику окремих країн.

Наприклад, Росії.