Сьогодні свято. Але Конституцію треба міняти
День Конституції – це свято для українців, для тих, хто свідомо визнає Україну, як свою Вітчизну.
День Конституції – це свято для українців, для тих, хто свідомо визнає Україну, як свою Вітчизну. Це свято в будь-якому випадку, незалежно від того, які недоліки є в нашому основному законі. Але треба пам’ятати, що Україна – одна із пострадянських республік, яка найпізніше прийняла конституцію. І приймала її дуже тяжко.
Сьогодні я є членом Конституційної Асамблеї, яка лише почала роботу. Конституція має певні недосконалості, тому її треба реформувати.
По-перше, ці недосконалості пов’язані із специфікою конституційного процесу, в ході якого вона були прийнята. Конституція України не була прийнята як у більшості держав на установчих зборах народу чи референдумах всенародних, а вона була прийнята парламентським шляхом. І тут є деякі проблеми.
По-друге, є такі питання, які там просто недоречно закріплені. З 2008 року безперервно Україну критикує Рада Європи. За що? За статтю 24. Тому, що в тій статті написано, що тільки громадяни України мають рівність між собою, а вся Європа вважає, що люди є рівні перед законом, а не тільки громадяни. В минулому році знову Рада Європи нагадала про це. А ми ніяк не можемо з це виправити.
Є ще одне зауваження Ради Європи. Хтось, коли писав Конституцію України, записав, що в Україні існують тільки різностатеві шлюби, а вся Європа вже давно пройшла це. І що нам робити? Як нам резолюції Ради Європи виконати? Людина має право на шлюб, незалежно який це шлюб: одностатевий чи двостатевий. Це право людини. А в Конституції України по-іншому все.
Я вже і не говорю про інші проблеми. Там їх ціла купа. І чи справиться з ними ця Асамблея, час покаже.
Стосовно розмов, про те, що Асамблея створена лише для того, аби президента обирали в парламенті, то я особисто вважаю, що це було б ідеально. Не думаю, що Віктор Янукович цього хоче, але це було б ідеально для України. Це означало б перехід України до парламентської системи правління. У більшості Європи, у всіх країнах практично, це домінуюча форма правління. Хай люди обирають партії, Парламент, партії більшості в Парламенті формують уряд. А Президент обирається Парламентом, і має винятково представницькі функції, символічні, такі як Президент Італії, чи Президент Німеччини… Думаю, що Україна до цього не дійде. Це дуже революційні ідеї. Україна полюбляє більше авторитаризм.
Але найбільш серйозне питання – це двопалатний Парламент. В Україні має бути двопалатна структура Парламенту. Це було підтверджено і всеукраїнським референдумом 2000 року. Народ проголосував за це. Що вирішують дві палати? Вони вирішують питання територіальної децентралізації влади. Регіони, які є в нас на Україні, мають отримати доступ до здійснення державної влади, на рівних, через одну із палат. Це тільки посилить стабільність України, як держави.
Теж саме стосується недоторканості народних депутатів, референдум в 2000 році теж постановив, що її не має бути, і це факт. Ці імунітети взялися ще із статті 52 Конституції СРСР 1936 року. Ось вам звідки взялись проблеми, які Україна має тепер.