Розстріляне відродження 2.0? Що коїться в окремо взятому Одеському театрі
Вистава, яку задушили при пологах... Неймовірно жахлива історія
«Мина Мазайло» тепер, у 2026 році!!!, виявляється, розпалює національну ворожнечу… Не десь у російській Держдумі. Не десь на телеканалі у Скабєєвої. А в… українському театрі в Одесі.
Студентську прем’єру скасували (афіша, дати, квитки – все було готове) після скарг худради на те, що твір Куліша когось ображає.
Для тих, хто забув: ця п'єса про харківського службовця, який соромиться свого прізвища і з українського Мазайло переходить на російське Мазєнін...
І тут, звісно, окремої іронії додає те, що керівниця театру, який до вторгнення іменував себе російським, принципово своє Шрамко через дефіс прикрашає «Пушкіна». Жодних декомунізацій і дерусифікацій власного бренду. Тобто «Мину Мазайла» Куліша в театрі можна прибрати, а от «Пушкіна» – навєкі?
Найсмішніше, що «Мину Мазайла» написано сто років тому. І він досі працює як детектор. Якщо людина бачить у цій п’єсі атаку на себе, то Куліш, виходить, усе зрозумів про цей типаж ще у 1920-х.
Взагалі дивовижна країна. Російська культура у нас століттями була інструментом колонізації, вже п’ятий рік російські ракети летять по містах, і по Одесі, в першу чергу, а головна культурна проблема частини мистецької бульбашки там – це те, що «Мина Мазайло» комусь створює дискомфорт. Ну не йптвмт?
Та так Куліш і задумував! Це п’єса не так про мову, як про людей, які готові зректися себе, аби виглядати «правильними», «пристойними», «не такими хохлами»... І те, що через століття вона все ще викликає істерику, означає тільки одне: Куліш написав не комедію. А хроніку.
Єлизавета Жабська розбиралася в цьому скандалі, опитала всіх і навіть дістала запис засідання худради, яка, таке враження, відбувалася, десь років 50 тому, а не сьогодні...
Все, що там звучить, просто жах жахливий. Заперечення голодомору, «статья разжигание розни», «я ненавижу эту пьесу изначально», «воюют эти, страдает народ», «эта пьеса АНТИненужна, ну, зачем вы ее взяли!?», «примитив, тупость, кондовость»... І це все народні і заслужені України хором і по черзі...