За кого стояв Майдан?

Дивлячись на засідання ВР та заяви нових-старих політиків чітко розумію, що вони як жили в паралельному світі, так і перебувають там досі. Хіба кожен на Майдані стояв за Юлю? Або проти якогось там Кожари, або ще кого? Люди стояли і вмирали за те, що кожен хоче для себе нормального життя.

А "нормальне життя" - це насправді дуже прості речі. Це рівні дороги, це громадський транспорт, в якому можна їздити, це ДАЇ, яка забезпечує порядок на дорогах, а не збирає заплановані виплати "поважним людям".

Нормальне життя - це міліція, до якої люди не бояться звертатись, як щось трапиться, щоб тебе самого не звинуватили, що ти сам себе пограбував. Це міліціонер, яка навіть не думає про хабар, бо страшенно боїться втратити шановану та високооплачувану посаду.

Нормальне життя - це можливість лікуватися, не сплачуючи "обов'язкових благодійних внесків". І це можливість лікувати, не жебракуючи.

Нормальне життя - це ліфти в будинках, в які не страшно заходити, це можливість відпускати дітей самих до школи, а не везти 500 метрів від будинку до школи, бо по вулиці ходять набухані гопники. Це освіта, яка є освітою, а не щомісячними зборами "на подарунок", "на сесію", "на день вчителя", "на потребу школи". Це вчителі, які з гордістю вчать, а не побираються в своїх учнів.

Нормальне життя - це можливість кожного займатись тим, що він може робити найкраще, і отримувати за це гроші, а не тонни геморою з всілякими установами та перевіряючими.

Врешті-решт, нормальне життя - це коли держава обслуговує людину, а не людина - державу. Обслуговує! Тобто, надає послуги. Не забороняє, перевіряє, контролює і тягне, тягне, тягне бабло, приправляючи все це страшенним хамством і неповагою.

Кожне маленьке бидло, яке сидить десь у паспортному столі, в жеку, в райвідділку міліції, в реєстратурі поліклініки, в райадміністрації, в РАГСі, в виконавчій службі і будь-де, спотворене невиліковним синдромом вахтера, має або піти різноробом на будівництво доріг, або до жаху боятись так себе вести по відношенню до людей.

Оце - нормальне життя, бо саме життя складається з дуже маленьких і простих речей. І цього хочуть люди. А нам зараз впарюють перемогу опозиції. Подуріли?

Чому ніхто, крім Ляшка, не згадує таке страшне для них слово "люстрація"? Чому, не дивлячись на заяви Європи, ніхто вже і думати не хоче про Асоціацію з ЄС? Ми знову спостерігаємо блискавичної швидкості деребан портфелів та кормушок. А де народ в цій схемі, та не досить з нас тих "схем"?