Відставка не за горами? Для Володимира Гройсмана настає тривожна осінь
Здається, що вирок Гройсману вже підписано. Але є одне «але». І ім’я цьому «але» – коаліція.
А от і з Гройсманом все дещо складніше.
Чутки про відставку прем’єра можуть означати, що саме Гройсмана призначено на роль того, хто відведе удар від Петра Порошенка. Адже між днем сьогоднішнім та днем голосування простягнеться не вельми приємний період під назвою «опалювальний сезон». І його треба якось пережити. А з переживанням якраз є ймовірні складнощі – епопея з тримісячною відсутністю гарячої води в Києві наштовхує на не надто оптимістичні прогнози. Плюс не забуваймо про тарифи на газ для населення. Останні можуть вирости, адже уряд потребує траншу від МВФ, а відтак шукатиме нагоду догодити кредиторам. Затівати ж життя «по-новому» (читай: з новими цінами та холодними батареями) за півроку до виборів – погана ідея. Зовсім інша річ, якщо влада спочатку дасть добро на нові тарифи, а потім (або одночасно) оголосить про звільнення Гройсмана.
Так і сакральна жертва буде знайдена, і рейтинг Порошенка вціліє. До речі, для самого Гройсмана це також непоганий варіант. Нинішній глава уряду такий же «нульовий», як і його попередник Яценюк. Тож негайне звільнення (на яке очільник Кабміну цілком заслуговує) зіграє Гройсману на руку, вберігши його від подальшого втрачання реноме. Щоправда, сам глава уряду не вважає своє прем’єрство провальним. Навпаки, Гройсман має особисті амбіції, котрі з часом тільки зростають та посилюються, що, до речі, викликає невдоволення Порошенка, посилюючи неприязнь між першими особами держави.
Згадаймо хоча б, як Гройсман та адміністрація президента зайшли в серйозне протистояння в зв'язку з питанням контрабанди і навіть поливали один одного компроматом. Так, Генпрокуратура завершила розслідування справи про те, що Гройсман підробив свій диплом про вищу освіту. Ця справа закривалася, а потім розслідувалася наново. Також в пресі, ймовірно, з подачі Банкової в липні спливла історія з не зовсім чистою купівлею автомобіля для дружини Гройсмана.
Вельми показовим є і те, як коментують майбутню відставку Гройсмана у пропрезидентській фракції. Так, нардеп від БПП, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Винник припускає, що цієї осені Володимир Гройсман таки розпрощається з кріслом очільника уряду. Коментуючи в ефірі 112-го пропозицію Петра Порошенка щодо створення міжвідомчого координаційного органу для висунення на адресу Росії позову за завдані збитки в Донбасі, Винник сказав, що розмір збитків, завданих РФ Україні фактом агресії, має з'ясувати міжвідомча робоча група, «яка повинна працювати при уряді, сподіваюся, Гройсмана».
«Якщо він цього не зможе зробити, будемо шукати іншого прем'єра, який, можливо, з вересня-жовтня може зробити відповідні кроки на користь інтересів безпеки і в цілому України», – заявив Винник. На питання, чи прогнозує він зміну глави уряду, Винник відповів: «Безумовно. У жовтні – можливо». І при цьому підкреслив, що припущення про можливу ротацію керівника Кабміну є його особистою думкою. «Це моя суб'єктивна думка. Фракція не збиралася з цього питання. Я її висловлюю як народний депутат, секретар комітету нацбезпеки і оборони», – сказав нардеп.
На питання, хто може стати наступником Гройсмана, Винник відповів: «Я думаю, що виконуючий обов'язки перший віце-прем'єр набагато краще впорається зараз із завданнями». І, повертаючись до збитків, завданих Україні агресією Росії, представник БПП підкреслив, що займатися оцінюванням збитків та створенням відповідної робочої групи Гройсман мав ще з лютого. «Але ми спостерігаємо, що протягом півроку нічого цього зроблено не було», – додав він. Насамкінець Винник також зазначив, що відставка Гройсмана можлива в зв'язку з «провалом бюджетної політики, провалом фінансування оборонних програм, затримкою з виплатами пенсій, істотними проблемами з обслуговуванням зовнішніх боргів».
Отож, здається, що вирок Гройсману вже підписано. Але є одне «але». І ім’я цьому «але» – коаліція.
Не забуваймо про те, що свого часу Гройсман став прем'єром завдяки підтримці «Народного фронту» і колишнього глави уряду Арсенія Яценюка. Їхньою позицією легковажити не варто. І хоча парламентської більшості наразі де-факто не існує, спілка між «Народним фронтом» та Блоком Порошенка все ж зберігається. Чи є вигідним для БПП псувати на даному етапі взаємини з недавніми союзниками? Гадаю, що ні. Для ухвалення (або – навпаки – для блокування) ряду важливих рішень Блоку Порошенка потрібна солідна позиція з «НФ». Але відставка Гройсмана якраз може захитати ту непевну згоду, яка поки що царює в умовній коаліції. І це, можливо, той єдиний чинник, котрий захистить прем’єра від осіннього звільнення.
З іншого ж боку, якщо негативні моменти (на кшталт нещодавньої п’ятиденної затримки із виплатами пенсій) будуть наростати, главу Кабміну не врятує вже ніщо. Хтось мусить взяти відповідальність за бездарну політику влади, котру ми спостерігали протягом останніх років. І якщо цим «кимось» не може бути президент, котрий вже відміряв собі другу каденцію, то тоді на вівтар його перемоги буде покладено прем’єра. Що ж стосується Гройсмана, то він вчинив доволі необачно, погрожуючи у липні відставкою, якщо не буде ухвалено закон про Антикорупційний суд. Схоже, що глава уряду сам накликав на себе лихо – його зухвалі фантазії на тему звільнення цілком можуть втілитися у життя. Причому вже з незалежних від нього причин.