Яку небезпеку насправді несе поправка Лозового
Якщо мертвим, власне, вже все одно, живим від «поправки Лозового» буде непереливки
Ламентації довкола того, що українці буцімто не зможуть поховати померлих родичів без спеціального дозволу, засвідчили передусім дві речі. Дуже невисоку юридичну культуру наших співвітчизників (але це ще півбіди, бо не всім під силу процес законотворення – інколи й парламент не дає собі із цим раду) та невміння адекватно й вчасно засвоювати інформацію. Власне, про «поправку Лозового» відомо з жовтня минулого року, проте розбирати її на атоми кинулися лише тепер. Будучи поданою під певним соусом, ця законодавча новація набула нового – скандального – звучання.
Хоча насправді «поправку Лозового» є, за що критикувати. Нагадаю, що оновлення Кримінально-процесуального кодексу корелює із законом № 2147-VIII, повна назва якого «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Закон було проголосовано у парламенті 3 жовтня минулого року, а у листопаді – підписано президентом. Найбільш відомою тоді в тексті законопроекту виявилася поправка № 109, подана нардепом від Радикальної партії Андрієм Лозовим. Її ухвалили 231 голосом «за». Чим відома ця поправка? Той, хто скільки-небудь «в темі», згадає передусім не так аспект «покійників», як «злочини проти Майдану». Новація, включена до закону, зменшує терміни досудового розслідування до трьох місяців для злочинів середньої тяжкості і до півроку – для тяжких або особливо тяжких злочинів.
Іншими словами – й на це неодноразово вказували у Генпрокуратурі (зокрема, слідчий Сергій Горбатюк), усі провадження, розслідувані у рамках злочинів проти Майдану, після вступу закону в дію треба буде закрити. Адже до цього зобов’язують нові терміни, встановлені КПК. Якщо є зареєстрована справа за фактом скоєння злочину, але в ній немає підозрюваного і її не зможуть розслідувати впродовж року – слідство припиняється.
Максимум, що можливо у даній ситуації – пролонгація судом терміну провадження ще на шість місяців. Після цього будь-яка справа здається в архів – принаймні, іншого законом не передбачено. Погано також й те, що у змінах, пропонованих Лозовим, відсутні перехідні положення, які б регламентували дію нових норм щодо вже існуючих розслідувань.
Цей нюанс був широко обговорюваним восени 2017-го, проте звуження термінів розслідування кримінальних справ – не єдине, за що можна «подякувати» законотворцю. «Поправка Лозового» також передає функціонал на призначення експертиз і продовження термінів досудового розслідування в руки суддів (до сих пір призначати експертизи, а також продовжувати досудове розслідування могла сторона кримінального провадження). Саме про це і йшлося в істериці, піднятій довкола «історії з похованням».
Отже, ще раз: починаючи від 15 березня 2018 року місію призначення експертиз (будь-яких, зокрема, й тих, що стосуються трупів) виконуватиме суд, а не слідство, як це було прийнято досі. Однак варто зазначити, що суди призначатимуть експертизу лише в тих випадках, коли наявне кримінальне провадження, тобто є підозра, що причина смерті людини – насильницька або носить ознаки такої. Якщо ж хтось помер після тривалої хвороби або пішов з життя через похилий вік, ніякої експертизи суди не призначатимуть. Причин для паніки, таким чином, немає жодних. Або майже жодних.
Чому майже? Тому що змінився суб’єкт експертизи. Замість слідчих «добро» на препарування трупа даватиме суд, і це буцімто зроблено з благою метою – усунути представників МВС від можливості впливати на хід розслідування та поглиблювати корупційну складову, адже за переказами тих, хто стикався з подібною практикою, слідчі органи дуже люблять відправляти до патологоанатома всі тіла підряд – навіть ті, де ознак насильницької смерті немає й близько. Проте зі слідчими можна було домовитися за 1-1,5 тисячі гривень: якщо родичі покійного протестували проти потрошіння його тіла у прозекторській, експертизи можна було уникнути.
Проте де гарантія, що аналогічна ж схема не буде автоматично перенесена на суди? Тобто тепер вже служителю Феміди не доведеться платити за скасування нічим не вмотивованої експертизи? Або ще простіше: де гарантія, що все не залишиться так само, як і було, з тією лише різницею, що тепер громадяни «дякуватимуть» гривнею слідчому, аби той не клопотав перед суддею з приводу призначення експертизи? Знаючи українські реалії, можна припустити, що суттєво нічого не зміниться, тобто подолати корупцію на даному окремо взятому напрямку не вийде, однак водночас із тим навантаження на суди істотно зросте. Та й на слідчих, власне, також.
Адже тепер судді буде необхідний додатковий час, щоб розглянути клопотання слідчого про проведення експертизи, а слідчому – додатковий час, щоб таке клопотання скласти і занести в суд. За новими нормами КПК, на все це у судді буде 5 днів. Хоча судді і обіцяють, що поставлять таку роботу на потік, але й тут гарантій немає жодних. Окреме питання стосується того, де весь цей час мусить знаходитися тіло покійного. І відповіді на нього, здається, поки що не існує.
Раніше у випадку смерті людини її рідні чи близькі викликали медиків, аби ті констатували смерть, а також поліцію, яка мусила оглянути труп. Якщо правоохоронці мали підозри відносно природи смерті людини, вони виписували направлення до моргу, де з тілом мали попрацювати фахівці. Тепер же, очевидно, поліціанти не зможуть у такий спосіб розпорядитися тілом померлого – для подальших дій із ним знадобиться санкція суду, на рішення щодо якої, як вже було сказано, відводиться 5 днів. Де протягом цих 5 днів знаходитиметься труп? У себе вдома? Але як бути в тому випадку, якщо тіло знайдено на вулиці?
Та якщо мертвим, власне, вже все одно, живим від «поправки Лозового» буде непереливки. І мова не лише про родичів померлих, а й про фігурантів різноманітних кримінальних проваджень. Тобто про постраждалих внаслідок зґвалтування чи бандитського нападу. Адже у переліку пунктів, за якими може бути проведена експертиза, зазначене також «встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень». І, як ми розуміємо, у випадку з тим же зґвалтуванням від швидкості проведення експертизи значною мірою залежить викриття злочинця, а відтак затягування процедури множить шанси його арешту практично на нуль.
Щоб завершити сюжет, додам, що останнім часом було зроблено спроби заблокувати «поправку Лозового». Задля цього – підготовлений законопроект №7547 авторства «єврооптимістів». Однак, як заявив спікер Верховної Ради Андрій Парубій 13 березня, документ з порядку денного було знято на невизначений термін «для проведення політичних консультацій». Відповідно, «обнулити» правки КПК до їхнього вступу в силу вже не є можливим. Що ж буде далі? Наразі цього не знають ані ті, хто відчує дію новацій на власній шкірі, ані їхні автори.