Трибунал чи ліквідація. Україна дає відсіч російським злочинцям
«З росіянами завжди будуть «носитися» і нариватися на «дружбу», що ніколи не світитиме українцям»
Я думаю, що вже всім очевидно: реального притягнення до відповідальності у правовий спосіб російських військових злочинців не буде. Колись, потім не виключено когось і посадять, але це буде потім. І, очевидно, не у тих масштабах, які би відповідали масштабам злочинів, які чинили проти українського народу російські окупанти.
Ясне діло, що росіяни ніколи не визнають своїх злочинів. Вони ніколи їх не визнавали, і визнавати не будуть. Звісно, можна було б застосувати логіку притягнення до відповідальності німецьких нацистів або японських мілітаристів, але для цього потрібна «дрібниця» – окупація держави-агресора і суди над полоненими військовими злочинцями. У великому красивому залі, з прокурорами та адвокатами. І шибеницею. Нічого такого у нашому випадку не буде.
Буде гниття путінського режиму. Потім буде «розвінчання культу особи» та «перестройка», під час якої усі співучасники злочинів проти людства кинуться домовлятися з «Заходом», і, що найважливіше, вони домовляться. І про гарантії для себе, і про гарантії для своєї імперії, і про «матеріальні питання». Україні ж запропонують «не нагнітати» та «не заважати російській демократизації».
Власне, у США ніхто ніколи особливо не демонстрував інтересу, аби притягати до відповідальності військових злочинців з «великих держав». А росіяни для них, як не крути, як раз представники такої держави – держави, з якою треба ділити світ та мати стабільні, довготривалі відносини.
Українці ж таким значущим фактором не є і ніколи не будуть. Тому з росіянами завжди будуть «носитися» і нариватися на «дружбу», що ніколи не світитиме українцям. Просто росіяни займають найбільшу пляму на глобусі Землі.
Але ситуація не безвихідна. І модель відплати для російських злочинців демонструють ГУР та СБУ останнім часом.
Наприклад, буквально нещодавно у Севастополі в автомобілі був підірваний керівник штабу 41-ї бригади ракетних кораблів та катерів ЧФ РФ Валерій Транковський. Зраднику відірвало ноги – він помер на місці від втрати крові. Транковський – воєнний злочинець. Саме він віддавав накази на пуски крилатих ракет з акваторії.
Чорного моря по цивільним об'єктам в Україні. І хоча офіційних заяв з цього приводу не було, але відомо, що за цим стоїть СБУ.
Ця ліквідація важлива тим, що її «об'єкт» – військовий злочинець, відповідальний за вбивства українських громадян. За терор українських міст. Вбивства дітей. І він відчув на собі, що за це може бути кара. Зрозуміють це і інші.
І це – одна зі складових «гарантій безпеки» для України у майбутньому. Чим більше буде ліквідовано військових злочинців - тим менше буде тих, хто захоче піти їхнім шляхом. Інших варіантів просто немає. Не буде ніяких красивих та видовищних судів. Буде лише так, або не буде ніяк.
Звісно, що у разі будь-якого «припинення вогню» на Заході одразу почнуть тиснути на Україну, аби та припинила знищення власних катів. Це факт, до якого треба готуватися. Але це не означає, що сам процес має зупинитися. Зрештою, не обов'язково брати відповідальність за все офіційно.
Повторюсь, інших варіантів просто не буде. Або так – або ніяк.