Зеленському варто шукати ворогів у Москві, а не в Києві
Ветерани, волонтери, просто небайдужі громадяни – вони люблять Україну і мають право на те, щоби з їхньою думкою рахувалися
Добре, що Володимир Зеленський відреагував на занепокоєння частини суспільства. Це – крок у правильному напрямку. Так, в одному зверненні не відповісти на всі питання. Але з більшістю тез – важко не погодитися.
Шкода, що так забагато уваги попередникам. Не раджу шукати ворогів у Києві. Його ворог там, де й ворог України – у Москві.
Я почув заклик Володимира Зеленського до єдності. Добре пам'ятаючи про зовнішню небезпеку, маємо не підвищувати градус внутрішньої дискусії до критичної позначки. Мир всередині країни не менш важливий, ніж мир на її кордонах.
Предметом загальнонаціонального консенсусу може стати дорожня карта реалізації Мінських домовленостей. Вона встановлює чітку пріоритетність безпекових кроків перед політичними. Вона була нами ретельно опрацьована ще кілька років тому. Її сприйняли Німеччина та Франція. А вчора вкотре підтримку саме такої послідовності реалізації Мінських домовленостей висловили Сполучені Штати: спочатку безпека, потім – політичне врегулювання.
В будь-який момент готовий презентувати дорожню карту для перших осіб держави. Не російська формула Штайнмаєра, а саме цей комплексний документ і є тим, з чим Україна має їхати на Нормандський саміт. Рівно як і з концепцією миротворчого контингенту ООН.
І останнє. Люди вийшли днями на протест не тому що вони порохоботи, як декому здається. Ветерани, волонтери, просто небайдужі громадяни – вони люблять Україну і мають право на те, щоби з їхньою думкою рахувалися.