Кремль не відмовиться від Донбасу

Путін і Лавров
Фото: EPA/UPG

Заяви Тіллерсона і Лаврова про готовність розмовляти – порожня балаканина

Я думаю, що заява про «певну готовність» почати говорити про вирішення кризи в Україні – це пуста балаканина, яка має подвійну мотивацію.

Мотивація Росії зрозуміла. Уся ця історія з санкціями, хамством з боку американців і відповідь з боку Росії на це хамство – заборона працювати у посольстві США 800 співробітникам, переважно росіянам, до речі. Істерики, які закочував [прем'єр-міністр РФ Дмитро] Медведєв у своєму Twitter, істерики, які почали було влаштовувати російські політики, але тут же заткнулися. Тут же солідарне голосування з американцями щодо Кореї, хоча воно не стільки солідарне з американцями, скільки солідарне з китайцями. Тим не менш Росія могла утриматись, це не було б вето і вона не зірвала б голосування, але це продемонструвало б, що Росія йде проти Америки. Ніхто б не сказав, що проти Китаю – проти Америки. Ні, цього не було – проголосували солідарно. Після цього [міністр закордонних справ РФ Сергій] Лавров заявив: «Ми сподіваємося на конструктивну співпрацю та інше». Така позиція Росії говорить про те, що запас жорстких реакцій у Росії вичерпаний.

З боку американців тим більше все зрозуміло: для [президента США Дональда] Трампа та його адміністрації подальше погіршення відносин з Росією – це висікти самих себе. Чим гірші стосунки з Росією, тим важчі звинувачення на адресу Трампа і тим більше його будуть прогинати. Для Трампа дуже важливо хоч якось, хоч в якійсь формі відновити відносини з Росією, щоб показати американцям: «Послухайте, росіяни – зовсім не такі страшні, як їх заведено зображати – це перше. По-друге, я Трамп, я роблю це з позиції сили, я це роблю з позиції американських інтересів, але я це роблю. Ось Обама не вмів, а я роблю». Це одна з його передвиборних заяв – він її і відпрацьовує. Крім того, Тіллерсон як держсекретар повинен говорити: «Ось налагоджуємо, ведемо конструктивний діалог та інше».

Чи готова Росія в цій ситуації до якихось реальних зрушень щодо України? Я думаю, що ні. Не готова. Бо якби була готова, то давним-давно це зробила би. Донбас – це збитковий проект, повне політичне банкрутство. Це економічне банкрутство – доводиться утримувати цю ораву, яка нікому не потрібна. Це геополітичне банкрутство – Донбас Росії не потрібен зовсім. Якби Путін був морально готовий, він би давним-давно цього позбувся. Навіщо йому ця консервна банка на хвості? Він цього зробити не може, боїться за єдине, що його хвилює в цьому житті – його імідж. Аж ніяк не геополітика або якісь божевільні ідеї відновлення СРСР, яких у нього ніколи не було, ані секунди, і не велика імперія, про яку він абсолютно не думає. На все це йому плювати з високої дзвіниці. Його турбує його імідж. А імідж справжнього пацана вимагає не відступати. Ось, власне, уся проблема, ніякої іншої проблеми там немає. З точки зору політики, економіки, чого завгодно – викинь ти до бісової матері цю ЛДНР, засунь цю консервну банку за комір Україні, нехай українці розгрібають всі ці «скарби», нехай вони мучаться з цими сепаратистами, розбираються, проводять чи не проводять зачищення. Зроби їм цей «подарунок», потирай руки і дивитися, як вони будуть стрибати з цією консервною банкою. Ні, не можна, не можу – образ мачо не дозволяє.

Тому я не думаю, що зараз Путін до такої міри зламався і злякався, що готовий реально відступитися від ЛДНР. Я думаю, що не готовий, тому, мені здається, що слова Тіллерсона – це порожні слова. Ну, якщо Путін реально готовий цього «скарбу» позбутися, то ми це досить скоро побачимо.