Як армія приписує боротися з алкоголізмом у своїх рядах?

А хочете, розповім вам, як армія приписує боротися з алкоголізмом у своїх рядах?.. Якщо все робити законно, офіційно, згідно інструкцій.

Отже. Після того, як на території військової частини знайдено п’яного, озброєного, агресивного військовослужбовця, по-перше, має бути зроблена усна доповідь командиру батальйону, і відповідальний за дисципліну офіцер мусить скласти рапорт. По тому він заправляє машину перший раз, і везе порушника на медичний огляд у найближчу лікарню, де офіційно документується стан сп’яніння і отримується медична довідка про це. На основі довідки, рапорту, а також опитування (з фіксацією на папері) показів двох свідків пишеться протокол за формою №170-22.

Коли є протокол, з ним відповідальний офіцер заправляє машину другий раз, і везе цей папірець, а також рапорт, свідчення і медичну довідку у суд. Там він дізнається дату і час розгляду справи (як правило, засідання відбувається приблизно через тиждень).

Що робить алкоголік-порушник до того моменту, поки відповідальний офіцер носиться з протоколами, а суд готується розглядати його справу?.. Порушник живе у звичайному режимі – ходить зі зброєю (забрати не можна, він при виконанні, зона АТО ж) і п’є. Взяти його під варту без рішення суду командування батальйону не має права. З рішенням суду теж не має – це не його компетенція. Єдине, що командири можуть офіційно, це приставити до порушника особистого охоронця, який його буде всюди супроводжувати і намагатися не давати вчиняти наступні порушення, не застосовуючи при цьому сили, позаяк не має на це права.

Отже, наступив час судового засідання – відповідальний офіцер заправляє машину третій раз, бере всі папери і доставляє порушника в суд.

Суддя може призначити порушникові або штраф, або гауптвахту.

Перший нюанс – штраф, виписаний військовослужбовцям, не обов’язковий до сплати. Він не потрапляє в єдиний державний реєстр штрафів, ніяк не відображається в особистій кримінальній історії, а просто йде в архів. Єдиний спосіб змусити порушника заплатити цей штраф – вмовити начфіна військової частини на основі рішення суду утримати з зарплати порушника відповідну суму. Але це свавільне рішення, і будь-яка перевірка змусить відповісти за це, тож начфін ризикує.

Другий нюанс – гауптвахта в сучасній українській армії, це, по суті витверезник з полегшеними умовами утримання. На гауптвахті алкоголіки приходять до тями після запоїв, тусуються, спілкуються, діляться життєвими історіями.

Але перш ніж заправити машину в четвертий раз, і (після складання всіх рапортів, протоколів, здобуття судових рішень та продатестату для постановки затриманого на котлове забезпечення по місцю відбування покарання, аби він там харчувався у повній мірі) повезти, нарешті, порушника на гауптвахту, відповідальний офіцер мусить зачекати десять днів. Адже, згідно із загальним гуманістичним духом української армії та буквою закону, порушник має час, аби офіційно оскаржити рішення суду.

Найбільший термін утримання в гауптвахті - 10 діб. По тому відповідальний офіцер заправляє машину в п’ятий раз і забирає їх в рідні казарми, де вони повертаються до звичного способу існування.

Якщо ж офіцер не дотримується вищеперелічених інструкцій, а своєю волею дає наказ закрити алкоголіка на підвал, офіцеру загрожує кримінальна стаття 146 "Незаконне позбавлення волі або викрадення людини", тобто тюремний строк від 5 до 10 років. І повірте, у цих випадках Військова служба правопорядку працює завзято.

Источник: Facebook