Важлива деталь про контрнаступ

За контрнаступом на сході стоять ті ж люди, які стоять за контрнаступом на півдні. Бо це одна операція. Багатошарова. Кожна частина якої є невід’ємною частиною загального плану. Ні один командувач ОСУВ, тим більше ОУВ не може самотужки щось придумати та реалізувати. Тільки в межах визначеної задачі та в межах визначеного часу. І час і задачу планує генеральний штаб ЗСУ. Це робота десятків, сотень офіцерів. Більш того, ще не можна впевнено казати чи ми бачимо фінальну частину операції, чи вона ще вийшла на пряму. Бо ми тут всі багато розумні, але дядьки з ГШ та ГК все ж таки знаються трошки більше на цьому всьому. Той успіх який ЗСУ мають на сході, це теж частина загального плану. Просто дуже багато залежить від ландшафту та оборони ворога, сил задіяних в обороні. На Слобожанщині це одне, на півдні це степ та бетон, залитий сотнями тисяч кубів навколо Херсона.

А тепер головне. Для того щоб змусити ворога перекинути резерви на одну ділянку фронту, треба його впевненість, що саме там буде основний удар

І я навіть не знаю, де планувався чи планується основний удар. Бо їх може бути два. А може й три. Якщо ви згадаєте, то підготовка до двіжу на півдні проводилась дуже давно та дуже потужно. Всі ті бази, та мости, які виносили високоточною зброєю, то підготовка. Все те засліплене російське ППО, яке потім почали розматувати навіть байрактарами, то теж частина підготовки. На мою думку, навіть виток в ЗМІ інформацію про підозру за розкриття якихось планів журналістам, може буде частиною гри.

Ви просто уявіть собі весь масштаб підготовки. Від розвідки, де задіяні союзники, до логістики. Були розбиті склади, мости, постійно проводились розвідувальні дії, зосереджені сили та засоби, фіксувалися всі переміщення сил противника. Робота настільки колосальна, що в голові не вкладається. Це ж не бригаду відправити в атаку. І навіть не дві. Це цілий комплекс заходів, який спланували та готували, як мінімум кілька тижнів. Якщо не місяців.

Я просто до чого – такі масштабні операції готуються дуже довго, з залученням дуже великого комплексу дій. І ми досі не знаємо що з того всього вийде. Бо на Донбасі тихіше не стало. Бо на Бахмуті та Донецькому напрямку активність ворога ще більше підсилилась. Хоча здавалося, що це вже не можливо.

Всі сили, які зберегли боєготовність та управління, окупанти перекинули на Донбас. Дуже ймовірно, що вони зосередять зусилля на Бахмутському напрямку. Бо там реально гаряче. Окупанти за рахунок скорочення лінії фронту зможуть підсилити тиск на більш вузьких ділянках фронту. В теорії. На практиці, Залужний їм завжди умудряється якусь «козячу морду» зробити. Надіємося що так буде і далі.

Зараз ЗСУ нанесли дуже потужний удар. Можливо окупанти вже не зможуть оговтатися від нього. Можливо

В мене обережний оптимізм з цього приводу, бо там проблеми не тільки з ресурсами та складною технікою, а навіть з стволами. Бо є інформація, що масово у війська РФ почали заходити гаубиці Д1, та йде пошук фахівців по МЛ-20. А це вже зовсім інші відстані, які росіяни зможуть закривати артою.

Але те що вони перегрупуються і будуть лізти далі, сумнівів нема. Вони ще не відмовились від планів на Донбас, та північні окуповані території. Тому вони будуть і надалі робити спроби продавлювати нашу оборону.

З виходом на кордон війна для Харкова не скінчилася. Бо ми вже виходили на кордон. Багато розумників закидає що 127 бригада ТРО, виходила тоді на кордон заради піару перед приїздом Зеленського. Є у нас категорія гівноїдів, яка в усьому вбачає те, що робила б сама. Але тоді була можливість і було бажання бійців вийти на кордон. Узгоджене з командуванням. Це був ще й символізм. Це як друге дихання. То був шанс і вони ним скористалися. Потім за стрічки, почали артою виносити постачання та ближні тили і в деяких місцях бригада трохи відкотилася заради збереження особового складу. А потім знову лізли до кордону, щоб не давати заходити ствольній артилерії ворога. Отак воно і працювало весь цей час. Не давали ворогу скупчитись, та завести арту для ураження міста.

Як воно буде зараз ніхто не знає. Бо Залужний не просто так писав, що поки не почнемо працювати по території РФ, звідки нас достають, ймовірність ураження буде зберігатися

Маю надію, що ми зможемо перенести активність на територію ворога. Хоча б на 10-20 км. Як мінімум в нас тут є плани на цей двіж під чорним прапором.

А за останню добу, жителі Харкова та області в повній мірі побачили, яка зима нас чекає. Можливо. Без світла, без води, без опалення. Можливо, але це не точно. Точно те, що ворог буде нищити критичну цивільну інфраструктуру. Але в цьому є свій позитив. Бо РФ веде себе на 100% як терорист. Західному обивателю важко пояснити трагедію в Україні з військової точки зору. Бо вони дофіга пацифісти і не бачили того жаху з середини минулого сторіччя. А от коли нема світла, води та опалення, то це інколи вони на собі переживали. Тому розуміють, що ті хто робить це навмисно з мільйонами мирних людей, ну якось трошки не влазять в шкалу їх ліберальних цінностей. Тому треба і далі допомагати Україні. Тому кожен з нас зараз боєць. Кожен б'ється на своєму місці. Навіть якщо просто потерпає без світла та тепла. Бо це теж показник для Європи та Америки.

Бо це теж прагнення за будь яку ціну відстояти нашу Незалежність. А ще, ми в цю зиму станемо світовими лідерами з закупівлі генераторів, павербанків та всякого екстрим мотлоху.

І не забувайте, що ті складнощі, які ми переживаємо в мирних та звільнених містах, то ніщо з тим, що зараз на фронті. Тому допомагаємо збройникам. Зима близько і вона буде не легкою.