Коли Донбас стане українським?

Маємо задачу

Дано:

Майже три роки війни.

Тип війни: гібридна.

Агресія Російської Федерації проти України.

Під час агресії: анексований Крим, окуповані території Донецької і Луганської областей. Зруйнована інфраструктура Донбасу. Мільйони біженців.

Втрати України – тисячі військових, сотні мирних мешканців.

Додаткові ресурси війни проти України: інформаційна машина агресора, маніпулювання світовою громадською думкою, невизначена позиція країн-лідерів, Мінські протоколи, систематичні спроби зруйнувати Конституцію України, корумпована влада, російська агентура у вигляді політичних проектів, народних депутатів і чиновників топ-рівнів.

Аналоги в світі: відсутні.

Особливості: Україна і окуповані території за сприяння української влади продовжують торгівлю. Кордон між Україною і ОРДЛО відкритий для контрабанди.

Час дії: 21 століття.

В задачі стоїть питання:

Чи зможе Україна за таких вихідних умов відновити свою цілісність, як і за рахунок чого?

Давайте підемо по пунктах

1. Ми не знаємо, коли закінчиться війна. Вирішення цього питання залежить не тільки від нас, воно залежить від багатьох факторів. Але якщо ми нічого не будемо робити, війна затягнеться на невизначений термін і суверенітет буде втрачено.
2. Ми зобов’язані на законодавчому рівні назвати те, що відбувається, війною та відмовитися від терміну Антитерористична операція. Ми маємо законодавчо закріпити за ОРДЛО статус «тимчасово окуповані території». Ми зобов’язані покласти на агресора витрати на утримання цих територій.
3. В нас є дві величезні соціальні проблеми нового для нас типу. Це – тимчасові переселенці(біженці) та мешканці окупованих територій, які до цього часу залишаються в ОРДЛО.

Наразі, на жаль, більшість кроків, які робляться назустріч вимушеним переселенцям, робляться за рахунок внутрішніх резервів місцевих громад, волонтерських організацій.

За більш ніж два з половиною роки війни досі не створено ефективного  механізму забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб. Замість того, щоб забезпечувати формування та реалізацію державної політики щодо обліку, соціального захисту та реінтеграції вимушених переселенців, профільне міністерство займається імітацією діяльності. Якщо профільне міністерство не в змозі виконати це завдання, воно має бути дискваліфіковано у повному складі. Потрібен новий міністр і новий склад міністерства – люди, які здатні комплексно вирішувати безпрецедентно складні завдання.

Що стосується громадян України – мешканців окупованих територій, то – після юридичного визнання цих територій окупованими - має почати працювати програма надання всіх доступних каналів комунікації цих людей з Україною в умовах низки обмежень – правових, адміністративних, економічних, інфраструктурних. Люди в окупації не мають відчувати себе відрізаними від батьківщини.

Ми мусимо сказати  українським громадянам - мешканцями окупованих територій: «Вибачте нас за те, що ми не можемо зараз захистити вас на вашій рідній землі, у ваших домівках. Але усіх мешканців окупованих територій, які мають бажання виїхати в Україну, держава має прийняти і забезпечити їх гідну життєдіяльність –  дах над головою, дорослим – роботу, підприємцям – підтримку бізнесу, дітям – навчання, пенсіонерам – турботу, усім - соціальну та психологічну допомогу. І далі ми разом з вами будемо боротися за незалежність України. Всі громадські інститути і волонтерські організації повинні отримати можливість без бюрократичних зволікань підключитися до цієї програми зі своїми ініціативами.

1. Україна має відмовитися від Мінських протоколів та повернути собі суб’єктність на міжнародній арені в питаннях вирішення долі окупованих територій. Україна не може і не повинна  визнавати РФ країною-миротворцем – як до того примушують нас Мінські протоколи, тим більше, якщо юридично Україна визнає РФ країною-агресором.  Ми маємо бути послідовними та ліквідувати всі симптоми шизофренії в питаннях нашого позиціонування.
2. Будь-яка торгівля з ОРДЛО має бути припинена, заборонена, і всі спроби торгівлі мають бути кваліфіковані як злочин та контрабанда в умовах військового часу. В той час, як захисники України віддають свої життя на фронті, окремі бізнесмени з дозволу окупаційної влади ведуть свій бізнес в ОРДЛО, контролюють там свої підприємства, а, відтак, є посібниками терористів. Необхідна політична воля, щоб кваліфікувати такі дії як державну зраду, судити, позбавити українського громадянства.
3. Влада має припинити використання подвійних стандартів в питанні взаємодії з агресором та окупованими територіями. Якщо вона цього не зробить найближчим часом, то така влада має бути визнана антиукраїнською.  По суті, нема жодної різниці – жити за такої влади чи під військовою адміністрацією ворога. Жодної різниці – відчувати себе жертвою агресора, яка вимушено опинилася в окупації, чи жертвою дволикої влади, яка цинічно маніпулює своїм народом та знецінює його патріотизм та подвиг героїв, які щоденно без вагань віддають свої життя за Україну на передовій.

Якщо ми виконаємо все вищезазначене, ситуація зміниться якісно. І тоді ми зможемо зробити перший впевнений крок до відновлення нашого суверенітету.