Круглі столи: порожні слова в комфортних інтер`єрах
Ключова проблема теперішньої ситуації: влада не готова визнати факт глибокої політичної і економічної кризи.
Ключова проблема теперішньої ситуації: влада не готова визнати факт глибокої політичної і економічної кризи. Після дуже непереконливого рішення Конституційного Суду Президент В.Янукович сконцентрував у своїх руках небачену владу і взяв на себе всю відповідальність за стан справ у країні. Через чотири роки правління він своєї відповідальності за кризу не визнає, владою поступитися ані на йоту не погоджується, шукати компромісних та безпечних для країни шляхів виходу з ситуації не бажає.
Протестом проти безвідповідальності влади, що призвела до глибокої кризи, став Майдан. Таким його бачить як українське суспільство, так і світова демократична спільнота. Але таким його категорично відмовляється бачити влада.
Майдан надто великий, щоб його просто ігнорувати. Влада змушена про нього говорити, хоч і старається робити це нечасто. Президент говорить про Майдан виключно як про формально- юридичну проблему нічного побиття студентів. Політична відповідальність Міністра внутрішніх справ і самого Президента за беззаконну розправу над громадянами є абсолютним табу для всіх спікерів влади. Погодитись із таким замовчуванням означає визнати право влади на беззаконня і безвідповідальність. На Майдан виходять ті, хто не погоджується.
На Майдан виходять ті, хто не згоден відкласти питання про політичну відповідальність влади до чергових президентських виборів. Вони представляють значну частину суспільства. Запевнення у правильності політичного і економічного курсу вже не переконують ще більшу частину суспільства. Майдан і його прихильники, а їх мільйони, вимагають невідкладних змін.
Можливості для негайних змін існують. Головна з них уже названа. Це заміна Уряду, якому довіряє один лише Президент, на Уряд, що спирається на широку суспільну підтримку. Лише така підтримка дозволить розпочати демонтаж корупційних схем, здійснити заходи для виправлення економічної ситуації і створити мінімальні передумови для демократичних і чесних президентських виборів. Новий Уряд зможе повернутись до підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Майдан не обмежується вимогою персональних змін у владі. В Україні існуюча політична система себе явно вичерпала, а чинна влада – надто себе дискредитувала, щоб суспільство довірило їй реалізацію змін. Майдан і суспільство в цілому вимагають глибоких змін самої системи влади, її реформування у відповідності до демократичних європейських стандартів.
Глибоке реформування країни не може бути здійснене без активної участі суспільства. Підтримка новому Уряду не може бути створена лише завдяки переговорам влади з парламентською опозицією. Потрібен інноваційний політичний механізм створення широкої підтримки реформ. Ним може стати круглий стіл.
У політиці круглими столами називають комплекси заходів, які здійснюються з метою збереження стабільності і безпеки держави в період переходу від однієї політичної системи до іншої. Кожен круглий стіл унікальний, бо унікальними були історичко-політичні ситуації різних країн. Але передумовою круглих столів є визнання всіма його учасниками факту глибокої кризи, яка не може бути вирішена в межах існуючого політичного і правового порядку.
«Круглість» столу означає, що учасники процесу вважають себе партнерами у реалізації національних інтересів і ставлять їх вище від інтересів утримання чи здобуття влади. В роботі круглих столів можуть брати участь посередники, вітчизняні і міжнародні. Їх роль – формування необхідного мінімуму довіри, гарантування дотримання досягнутих домовленостей.
Чи існують ознаки того, що чинний Президент готовий до запропонованого ним же круглого столу? Факту кризи він не визнає, потреби формування Уряду, що спирається на широку підтримку, не відчуває, глибокої реформи політичної системи не пропонує. Гірше того, він не відмовляється від спроб силового розгону Майдану.
Президент не готовий виконати мінімум умов, необхідних навіть для старту підготовки круглого столу. Натомість він і його представники нав’язують суспільству «полегшене» розуміння цього поняття. В їх уявленні круглий стіл - це місце ні до чого не зобов’язуючих розмов. Посеред виступів відфільтрованого списку діячів «громадянського суспільства» влада милостиво погоджується вислухати опозицію.
Технологія столів-light не така вже й безневинна. Порожні слова в комфортних інтер’єрах означають зневагу до сотень тисяч людей які вдень і вночі, в сніг і холод захищають свої права і вимагають змін. Проте жодна можливість мирного врегулювання кризи не може бути заздалегідь відкинутий, а неготовність сьогодні не означає неготовність ніколи. Шанс на зміни під тиском реальності дають масовість і стійкість Майдану, підтримка демократичних процесів з боку іноземних партнерів, ознаки зрілості і відповідальності опозиції.
Опозиція відразу визнала Майдан і підтримала його протест проти чинної влади. Тепер вона вже говорить про готовність стати політичним інструментом зміни всієї системи влади. Важливо, щоб політики і все суспільство побачили корені теперішньої політичної кризи, що проростали задовго до 2010 року всередині існуючої системи влади і власності, усвідомили недостатність косметичних змін.
Пропозиції, спрямовані на створення механізмів відповідальності влади, починають звучати. Такими є, зокрема, повернення до Конституції 2004 року, нове виборче законодавство, реформування органів МВС і прокуратури тощо. Для успіху Майдану критично важливо, щоб саме ці пропозиції були розвинуті і стали змістом політичної дії.
А щодо круглого столу, то медійні технології справді можуть позбавити термін його значення. Але ні технології, ні кийки «Беркута» не змусять громадян України забути про свої права і свободи. Єдиним безпечним шляхом до подолання кризи є адекватність влади і її готовність до діалогу. А назву для діалогу можна знайти.