Навіщо нам «Лайфньюс», якщо ми самі ворогові показуємо свої позиції
В Ізраїлі під час бойових дій телеканалам категорично не можна показувати власні бойові позиції, характер уражень, розмір втрат – бо все це буде обов’язково використано ворогом.
Коментарі будь-якого, хто може деморалізувати дух армії теж заборонені.
Потім, після завершення війни, у Ізраїлі створюються фахові комісії, проводиться аналіз, оприлюднюються втрати, робляться кадрові і політичні висновки…
Дивився репортаж 1+1 з передової на Світлодарській дузі. Журналістка ретельно проказала як саме з передової вивозяться поранені, деталізувала скільки і де відбуваються найбільш чутливі для української армії втрати. Телеканал дбайливо вирізав «синхрони», де воїни розповідають, що з нашого боку «все непродумано», «без жодної організації».
«Плюси» не ексклюзивні – інтернет переповнений «фахівцями», які цитують «точні дані» з фронту, свідчення як і що «пішло не так». Все це радісно перепощується фейсбучними глибоко стурбованими хом’ячками.
Я так розумію, що якби «Лайфньюс» і був дозволений в Україні, його би все-одно ніхто не дивився. Він просто не витримав би конкуренції з українськими ЗМІ.