Новорічно-корпоративні ігрища. З вогнем
Хто там щось каже про війну, про суспільну консолідацію та мобілізацію, про нову політичну націю? Або невиправні романтики й ідеалісти, або давно куплені борзописці та балакуни
Натомість для великих (і навіть частини середніх) корпорацій, для чиновницької й депутатської еліти та «золотої молоді» жодної війни чи суспільної консоляції немає й бути не може. Таке враження виникає на підставі вивчення опублікованих в Інтернеті розцінок виступів на новорічних корпоративах зірок вітчизняної естради. Скажімо, за даними сайту «Журналіст», найдорожчими наразі є Вєрка Сердючка (Андрій Данилко) – $75 тисяч, LOBODA (Світлана Лобода) – $70 тисяч, «95 квартал» - $60 тисяч (сольний виступ Володимира Зеленського – «лише» $40 тисяч), «Океан Ельзи» - $50 тисяч, Настя Каменських – $40 тисяч. Причому зазвичай ідеться про таксу за годинний виступ без урахування транспортних й інших витрат, які іноді можуть сягати $20-30 тисяч.
Як на мене, не варто висувати якісь претензії до артистів, що виступають на новорічних корпоративах (а вони починаються десь так за тиждень до Нового року й закінчуються за два тижні після нього). Зрештою, це їхня професія – виступати перед публікою, заробляючи цим гроші. А от до організаторів корпоративів, які прагнуть утілити в них, дещо перефразовуючи назву класичного фільму Бунюеля, «скромну принадність вітчизняної буржуазії», претензії є. Гадаю, не в мене самого. Агов, панове, то у нас справді війна чи виграшки? У нас справді поранені військовики забезпечені всім необхідним? А визволені напередодні Нового року бранці «ЛДНР», дехто з яких провів кілька років у в’язницях російських маріонеток, також усім забезпечені – включно з тими, кого ніхто не зустрічав, бо всі їхні родичі залишилися за лінією фронту? І взагалі, панове бізнесмени й менеджери, чи вивчали ви історію, чи знаєте, як гуляли ваші колеги в Російській імперії на зламі 1916-17 років? І чи відомо вам, до чого вони догулялися? «Ешь ананасы, рябчиков жуй. День твой последний приходит, буржуй!» - так висловився з приводу шикування тодішньої бізнес-еліти російський поет українського походження Володимир Маяковський, зафіксувавши тим далеко не тільки пролетарський чи люмпенський настрій щодо бездарних «володарів життя». Ну, а те, що на хвилі цих настроїв в кінцевому підсумку в тодішній Росії прийшли до влади тоталітарні політичні сили, теж не випадковість – російські демократи не змогли поставити на місце знахабнілих «господарів життя» та просякнутих чорною заздрістю до них люмпенів…
Ні, звісно, нинішня грошовита публіка та їхня обслуга мають право гуляти так, як їм хочеться, проте водночас країна має право оцінювати «володарів життя» та робити відповідні висновки, чи не так? Зовсім не йдеться про «директивну» заборону свят і веселощів, тим більше – на Новий рік, чи про підрахунок грошей у чужих кишенях, але не варто переходити певні межі. Бо ж витрати на виступи зіркових артистів на корпоративах – це лише дрібна частка загальних кошторисів цих заходів, стверджують поінформовані особи.
Утім, проблема ця має ще один важливий вимір. І цього разу йдеться саме про артистів. Навіть побіжне ознайомлення з розцінками виступів «зірок» на новорічних корпоративах у Росії дозволяє зробити певні висновки. Те, що Аллі Пугачовій платять за виступ $350 тисяч, Григорію Лепсу – $100 тисяч, а Філіпу Кіркорову – $70 тисяч (не рахуючи різних «допоміжних» витрат) є внутрішньою справою росіян, їхньої бізнес-еліти, чиновництва і суспільства. Проте наводить на серйозні роздуми наявність у прайс-листах «украинской и российской поп-певицы, актрисы, телеведущей» Віри Брежнєвої (€50 тисяч), Ані Лорак (€50-60 тисяч), Світлани Лободи (€70-100 тисяч) та деяких інших знакових персонажів. Пишуть і про Софію Ротару ($70-90 тисяч плюс як мінімум $25 тисяч, щоб доставити її та її колектив до Москви; як зазначають московські медіа, «Софию Михайловну в основном заказывают депутаты, предприятия»). Невже ж і справді «гроші не пахнуть»? Чи приклад деяких представників вітчизняної (рука не підіймається написати «української») бізнесово-політичної верхівки надихає Героя України Ротару й іже з нею?
Як на мене, все це дуже сумно. Хоча, звичайно, немає жодного криміналу у діях як організаторів вітчизняних новорічних корпоративів, так й артистів-«гастролерів» (утім, лише у випадку, якщо вони сплачують усі податки). А от нехтування моральними нормами та співучасть у розкладанні українського суспільства, у його дезорієнтації в часи війни – незаперечний факт. І це вже, як на мене, надто скидається на гру з вогнем, небезпечну – в числі інших – і для її ініціаторів й учасників…