300 днів війни. Короткі висновки

До 300 днів великої війни – три тези у трьох пунктах кожна:

Чому ця війна взагалі можлива?

Тому що Путін, частина його еліт (передовсім ФСБ) та, на жаль, більша частина простонароддя дотримується такого символу віри:

• Україна – невід’ємна частина «історичної Росії», а українці – один народ з росіянами (і навіть якщо братній – то, вочевидь, молодші брати).
• Українці, будучи росіянами, просто не могли самі додуматися до ідеї незалежності України. Значить, коріння українського сепаратизму – у підступах зовнішніх ворогів («польська інтрига», «австро-угорський генштаб», абвер) та внутрішніх негідників (Ленін, Горбачов).
• Отже, «повернення» України під владу Росії – не агресія, а «відновлення історичної справедливості», а «лікування» українців від «нацизму» – взагалі богоугодна справа.

Українці ж, зрозуміло, це все відкидають. Тож росіяни спочатку вмовляли, потім підкуповували, згодом залякували, а тепер – завойовують українців.

Чому ця війна йде саме так?

Тому що росіяни припустилися трьох фундаментальних помилок.

• Вони надмірно переоцінили Росію – «друга армія світу», «можемо повторити», «Київ за три дні». Насправді ж країна у них – іржава бензоколонка, армія – гарматне м’ясо, командування – ідіоти.
• Вони надмірно недооцінили Україну – «країна 404» та ще 100500 визначень, за які банить ФБ, самі пригадайте. В реальності ж українці нагадали всьому світу, що їх не дарма називали «народ-військо».
• Вони надмірно недооцінили світ, вважаючи, що там всі слабаки і жалюгідні дуполюби, всіх купили, всім насрати. А вийшло, що справді важливі країни не обмежилися висловленням глибокого занепокоєння, а дієво підтримали Україну грошима і зброєю.

Зіткнення російських уявлень із жорстокою реальністю ми і спостерігаємо повсюди.

Як все закінчиться?

На жодному полі на Росію нічого доброго не чекає.

• На геополітичному Росія вже майже програла, бо повоєнний світ буде для неї гіршим за довоєнний. Армія розбита, союзників немає, внутрішні протиріччя загострені.
• На геоекономічному крах буде не завтра, але ще більш гучний. Росія не просто втрачає доходи від нафти і газу, вона втрачає ринок вже сьогодні та можливість модернізації завтра. Коли війна закінчиться, у Росії не купуватимуть нічого, бо ринок за цей час займуть інші постачальники, а Росія показала себе ненадійним партнером.
• На геокультурному Росії вже зараз не вдалося довести свою правоту Заходу – мало хто вірить в «українських нацистів» чи що «не все так однозначно». А після поразки міф про велич Росії зруйнується в мізках навіть найупоротіших ватників у нас чи ідеалістів у третьому світі.

І у них – жодної надії переломити ситуацію.

Нам ж буде важко, але ми виграємо.

Слава Україні!