Росія догралася!

Ми і не помітили, як увійшли в час, в якому відсутня «червона риска», яку самі ж, не подумавши про наслідки, і стерли. Рутиною стали обльоти російськими сушками не тільки натовських літаків, але і американських есмінців, що виглядає чи то як залякування, чи то як гра - знущання. Відповідь незабарився і ось вже рутиною стає західний ескорт російських літаків в просторі над Балтійським морем. Натовські винищувачі привчилися підніматися по тривозі для супроводу російських військових літаків. І весь цей обмін зовсім не для демонстрації взаємної дружелюбності.

Кремль, зробивши висновок, що епоха Заходу завершилася, взявся посилено смикати за хвіст і вуса розніженого і зледащілого створіння, яке ми називаємо ліберальною цивілізацією. Захід довго не реагувавні на постійний шантаж, ні на силовий шантаж, очевидно, сподіваючись, що Росію можна переконати поводитися пристойно. Західні лідери вважали, що ми працюємо в одній з ними системі понять. Яка наївність! Ці хлопці не зрозуміли, що терпіння і вмовляння в російській ментальності сприймаються, як слабкість і невпевненість. Але після кримсько-українського душу Захід прийшов до тями. Агонізуючий НАТО почав - хоча і невпевнено - шукати відповідь на російський мачізм.

Тільки що опубліковану доповідь «Closing NATO's Baltic Gap», авторами якого стали колишні командувачі силами НАТО - Wesley Clark, Egon Ramms і Richard Shirreff, а також Juri Luik, колишній міністр закордонних справ і оборони Естонії - дає певну інформацію про еволюцію настроїв середзахідних військово політичних кіл по відношенню до Росії. Давайте подивимося на деякі тези доповіді.

Росія «продемонструвала здатність швидко пересувати численні сили через великі дистанції і підтримувати їх в бойовому стані тривалий час». Комплімент, звичайно!

А ось НАТО, на думку авторів доповіді, поступається Росії в швидкості прийняття рішень. Командні структури НАТО на північномун напрямку були ліквідовані. Тільки одна третина американських сил має задовільний рівень підготовки а більшість їх командирів не мають досвіду ведення конвенціональних кампаній. В Європі американський контингент налічує 65 000 осіб, щоменше, ніж чисельність поліцейських в Нью Йорку. Для Великобританії буде проблемою зібрати навіть боєздатну бригаду. А про Німеччину і говорити нічого - її армія в 170 000 чоловік не готова до масштабних операцій. Список натовських проблем можна продовжити. Але і цього достатньо для того, щоб поставити запитання: чому альянс перебуваючи на такій стадії розкладу став загрозою для Росії?!

Колишні командувачі, тепер можуть сказати те, що хочуть, пропонуючи саміту НАТО, який незабаром відбудеться у Варшаві, перейти до стратегії жорсткого стримування Росії. Є відчуття, що це зовсім не думка одинаків-маргіналів. Якщо навіть третина з їх пропозицій буде втілена у життя, ми вступимо в ситуацію силового протистояння з Заходом.

І як Росія з її військовим бюджетом в 87.6 млрд дол витримає тиск військового катка, бюджет якого перевищує 1.023 трильйона дол? Чи розумів будь-хто в Кремлі, чим закінчиться ця забава у понти і дражнилки? Невже не вірили, що Захід може прокинутися? А між тим, зупинити цю військову махінудуже складно - і тому, що порушені амбіції; і тому, що посилюється страх ліберального спільноти передтим, що Кремль викине, якщо його не зупинити; і тому, що почалося слиновиділення західного ВПК,який відчув прибуток.

Нагадаємо, чим закінчилося наше військове протистояння з Заходом в минулий раз - розпадом СРСР.Закон ненавмисних наслідків, однак.

Джерело: Незалежний культурологічний часопис