Гривня стала одною з найбільш стабільних валют

Все те, що відбулося з обмінним курсом гривні до долара у першому півріччі, з одного боку має об’єктивні чинники, з другого боку - сезонні чинники.

Здорова, прагматична, а часом жорстка грошово-кредитна політика Національного банку, який чітко слідкує за виконанням своїх зобов’язань у поєднанні з акуратним контролем з боку уряду за витратами державних фінансів в той час, коли з осені минулого року на українському ринку появились нерезиденти, які купували гривню в ОВДП (облігація внутрішньої державної позики, державна облігація), продаючи перед цим валюту, дещо краща кон'юнктура на зовнішніх ринках на основні товари українського експорту призвела до посилення національної грошової одиниці.

Національний банк приблизно за 5 місяців (я не можу говорити за останній місяць) викупив 1,2 млрд доларів для поповнення золотовалютних резервів, тим самим старався впливати на плавність обмінного курсу при тому, що він зміцнювався.

Якогось тісного взаємозв’язку з російським рублем у нас немає, оскільки обсяги взаємної торгівлі скорочуються у зв’язку з агресією Російської Федерації по відношенню до України і введенням ряду санкцій. Крім того, основні торгові операції по закупівлі газу так чи інакше здійснюються у доларах.

У більшій мірі стан грошової одиниці у другому півріччі, де передбачається її ослаблення, буде залежати від кон’юнктури (динаміки, темпів росту) світових цін. Тому що і зерно, і сталь, і сталеварні вироби, і залізна руда, продукція хімічної галузі - це те, що є основою українського експорту - торгується у доларах. І кон’юнктура на світових ринках буде впливати на притік валюти.

Звичайно міцність грошової одиниці в основному буде залежати від продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. І ті затримки, які є на сьогоднішній день з боку виконавчої влади по виконанню тих зобов’язань, які вони брали на себе під реалізацію їхньої програми реформ, яка підтримується міжнародними кредиторами, можуть призвести до небажаних наслідків.

Для збалансування сальдо (залишку коштів) поточного рахунку передбачалось, що уряду потрібно запозичити десь 4,5-5 млрд доларів. Це повинні були бути кошти МВФ, Європейського Союзу, Світового банку. Також уряд планував виходити на ринки запозичень.

Те, що ми чуємо, що можливо Міністерство фінансів і без валютного фонду вийде на ринки запозичень, - така можливість закрилась вже в березні. Зараз без продовження програми співпраці з МВФ можливість запозичити урядом навіть під високі відсотки значно обмежена.

Але варто також говорити і про інші макроекономічні показники, а не тільки про рівень обмінного курсу долара до гривні.

Так, в Україні у цьому році зберігаються прогнози по темпу росту валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 3,2% при тому, що темпи інфляції вищі від прогнозних. Рівень споживчих цін грудень до грудня, як ми передбачаємо, становитиме 10,5% замість 8,9%, які прогнозував Національний банк. А середні річні темпи інфляції - 11,3%.

Дещо скорочуються темпи росту роздрібної торгівлі. А роздрібна торгівля в останні роки була драйвером росту української економіки за рахунок росту споживання домогосподарствами. Отже і такий драйвер вичерпує свою енергію.

В минулому році темп росту склав 2,5%, в цьому році ми передбачаємо, що буде 3,2%. Проте оптимістично дивитись на те, що у 2019-му році ми зберігатимемо такі темпи росту без серйозних структурних реформ ми не можемо.

Через це продовження співпраці з МВФ, продовження тих кроків, які були направлені на приватизацію державних підприємств і залучення певних коштів до державного бюджету є визначальним.

У макроекономічному прогнозі з боку уряду були закладені (а можливо це було навмисно зроблено з метою збалансування бюджету) надто оптимістичні надходження. І в держбюджеті, який ухвалений на цей рік, середньозважений курс був передбачений 29,3 гривні за долар. Фактично ми бачимо, який курс сьогодні.

Ми передбачаємо, що середній обмінний курс буде 27,6 грн за долар. Трошки нижчий середньозважений обмінний курс був в минулому році - 26,6 гривні за долар. Якщо ви подивитесь на графік, червона лінія буде трошки вищою на кінець року незначно.

Але якщо взяти середньорічні коливання - вони є невисокими, і гривня дійсно є одною з найбільш таких стабільних грошових одиниць. Єдина прикрість, що всі ці обставини не призводять до прискорення економічного зростання і розквіту добробуту наших громадян.

Серйозну увагу треба звернути на те, що закладений обсяг дефіциту бюджету буде значно вищим, в тому числі за рахунок ненадходження обсягів, запланованих через різницю в курсі. Підкреслюю, чи це помилка, чи це зумисно було так зроблено. Це доходи від ПДВ на імпорт, доходи від акцизних платежів, які прив’язані до курсу долара, а також рентні платежі за розробку родовищ корисних копалин.

В цьому випадку, розуміючи, що фактичний дефіцит вище запланованого, надзвичайно важливо з боку уряду не допускати нових непередбачених в законі про державний бюджет витрат.

Мене також насторожила наступна інформація: я почув зі слів прем’єр-міністра - що не в повному обсязі будуть отримані кошти від приватизації майна державних підприємств. Це також серйозне питання, яке потрібно враховувати.

Отже, щоб гривня зберігалась міцною і наші громадяни не втрачали від цього, окрім здорової грошово-кредитної політики Нацбанку потрібна розумна прагматична політика по витрачанню бюджетних коштів. Для популізму, для різних гасел, для задоволення різних політичних пріоритетів місця зараз немає.