Чому потрібно підтримати мітинг опозиції 18 травня

18-го травня, в День Європи, о 12.00 в Києві пройде марш опозиції і відбудеться мітинг в рамках акції «Вставай, Україно!». В той самий час, Янукович і Ко, зберуть свою, псевдо «антифашистську», проплачену «тусовку». Їхня мета - протистояти «фашистам»-опозиціонерам.

Свою публікацію я розділив на дві частини. Перша присвячена мотивації. А саме, чому слід прийти і підтримати опозиційні сили 18 травня? А друга, чого слід очікувати від дій опозиції та від дій влади під час проведення своїх заходів?

Отже. Перш за все, сьогодні я закликаю усіх киян, патріотів, що перебуватимуть в місті, але досі не визначились йти чи не йти на мітинг опозиційних сил, обов,язково прийдіть і підтримайте. Це не просто питання власної позиції, це питання майбутнього існування нашої країни.

Останнім часом в суспільстві постійно підігрівається тема нездатності опозиційних сил підняти людей на масштабну боротьбу проти режиму диктатури. На жаль, в цьому є доля правди і з цим важко не погодитись. Хоча, якщо бути до кінця відвертим, проблема не тільки в опозиційних силах, а й в самих людях. Багато хто, дуже звикли вимагати конкретних дій, «клеймити» усіх за бездіяльність, розповідати, що нема за ким йти і т.д. Але от тільки коли ці дії плануються і відбуваються, виявляється, що підтримати їх на вулиці чомусь нікому. Всі сидять по хатах і продовжують боротися з режимом у Фейсбуці. Тому, напевно, перед тим як щось вимагати і когось критикувати, варто починати з себе.

Втім, безеперчно одне: народному повстанню потрібен лідер. Це аксіома. Справді, єдина людина, що могла б очолити нову революцію в Україні і в реалії підняти маси, сьогодні перебуває за гратами. Це Юлія Тимошенко. І саме тому, відчуваючи тваринний страх перед Юлею, Янукович брутально, незаконно запроторив її у в,язницю. Ми можемо скільки завгодно тішити себе ілюзіями, але слід розуміти, що в найближчий час він її не звільнить. Завжди хочеться вірити у краще, але, на жаль, це об,єктивна реальність. Втім, Юля і в тюрмі залишається лідером опозиції, а її скоріше звільнення напряму залежить від консолідованих дій «Батьківщини», «Свободи» та «УДАРу» спільно з українським народом. Будемо разом, будемо єдині, усунемо Януковича, звільнимо Юлю, звільнимо і Україну.

Тепер наступне. Сьогодні багато людей розчаровані діями і не довіряють нинішній опозиції (заради справедливості зазначу, що в значно меншій мірі це стосується «Свободи», вони зберігають єдність та послідовність). Для цього є низка об,єктивних причин, перераховувати які не буду. Так, в опозиції багато проблем. Так, вона не ідеальна. Так, на жаль, «проколів» поки що більше ніж перемог. Особисто мені, також багато не зрозуміло і багато, що не подобається.

Не подобається неузгодженість деяких дій, не подобаються провали в організаційних питаннях, не подобається відсутність єдиного координаційного штабу (зокрема по Києву), а також чіткого плану та формулювання правильних і зрозумілих людям месиджів. Мені не подобається, що знову не назвуть єдиного кандидата в мери Києва ( як для киянина для мене це принципово), не подобається, що агітаційна програма до 18-го травня (і не тільки, можна згадати й попередні акції опозиції), фактично, не велася в повному обсязі і т.д. Мене, як і багатьох, до глибини душі обурює «тушкогейт», «не голосування», внутрішні конфлікти і багато ін.

Все це так. Але іншої опозиції у нас нема. Значить, нинішня опозиція має пройти через це «чистилище» і вистраждати. Така її доля. Падати і підніматись знову, але головне зберегтися. Ну, а як інакше? Адже, зруйнувати легко, важко збудувати. І мабуть, потрібно подякувати Богу, що опозиція, взагалі, в Україні є. Бо зважаючи на той кримінально-прокуроський «каток» яким керує узурпатор, опозиції могло б і не бути. І саме завдяки єдності трьох опозиційних сил, режиму не вдалося її розколоти і знищити.

Напевно, комусь не подобається Яценюк, комусь Тягнибок, комусь Кличко. Це природньо. Гадаю, що кожен з трьох лідерів і не претендує на право подобатись усім. Звичайно, як і всі люди, кожен з них має свої недоліки. Але має й переваги. Всі вони молоді, амбітні, а подекуди, по-хорошому, нарвані). Вони не можуть осягнути все й відразу. Вони «набивають шишки», а це досвід. І можливо, з часом, все стане на свої місця. Головне, щоб кожен з них мав сміливість визнавати свої помилки. Бо тільки той, хто вміє не тільки слухати дифірамби про себе «могутнього», а й прислухаючись до критики, робити правильні висновки, може в подальшому претендувати на роль справжнього державного діяча. Я не збираюся бути адвокатом Арсена, Олега та Віталія. До декого з них у мене питань значно більше ніж у будь-кого. І якщо я в чомусь остаточно зневірюся, то скажу про це чесно, відкрито, публічно. А наразі, я просто хочу доступно донести свою особисту точку зору. Отже, маю надію, що рано чи пізно, Яценюк, Тягнибок, Кличко і самі стануть, і людей поведуть на барикади. Так що будемо сподіватися на краще.

Далі головне. У супроводі правоохоронців до Києва їдуть «бритоголові» відморозки, бандити і гопники, найняті «регіоналами»! В основному ці люди наймалися в східних областях. За нашою інформацією, в деяких містах вони «викупали» учнів цілих спортивних секцій (як правило, єдиноборств, боксу, боротьби) для поїздки в столицю, з метою, в разі чого, влаштовувати побоїща. Але з цього приводу не потрібно хвилюватися. Все звично, нічого нового, все в стилі ПР. Адже, кримінал «липне» до криміналу, це закономірно. Цими «страшилками» вони просто намагаються нас залякати, але це не вдасться. Завжди готові до таких «сюрпризів». Насправді, такі ганебні дії окупантів є яскравою ознакою саме їхнього страху. Жадібні та жорстокі, вони несамовито бояться людей.

Втім, найбільш прикро те, що до цього «кримінального коктейлю» у ряди «антифашистів» вони, практично силоміць (до речі, у робочий день), збираються відрядити тисячі представників бюджетної сфери з усіх областей України. Це вчителі, лікарі, комунальники і т.д. Прості українські громадяни, абсолютно безневинні люди, що стали заручниками брудних політичних технологій влади. Якщо трапиться нагода, ми будемо щиро спілкуватися з ними, пояснювати і запрошувати приєднатися до нас.

18 травня головна технологія Банкової – це спробувати показати «потужний» мітинг так званих «антифашистів» Януковича, що кількісно буде більш масовим ніж опозиційний. Їм потрібна «картинка» для телевізора. Але ми всі розуміємо якою ціною вони привозять сюди усіх цих людей.

Раніше, диктатор йшов шляхом розділення України за мовною ознакою. Не спрацювало, встояли. Зараз в АП вибрали іншу тактику. Розділення України на «фашистів» та «антифашистів». При чому, «фашисти», тепер, це вже не тільки «Свобода». «Фашисти» - вся опозиція. І «Батьківщина», і «УДАР», і інші національно-демократичні сили. І всі ті люди, що говорять українською, що шанують національні традиції, що пишаються своїми героями та своєю історією. Усі ми, для них - "фашисти". Такими ганебними речами регіонало-комуняки намагаються спричинити громадянське протистояння, яке, на жаль, може перерости і у відкритий конфлікт. Без перебільшень, те, що роблять узурпатори – це антидержавний злочин і реальна загроза цілісності України! Колись вони відповідатимуть за всі свої дії, обов,язково.

А я повторюся. Якщо і є в Україні справжня «червоно-коричнева чума», то це ПР і комуністи.

Втім, попри все, я переконаний, що завтра все пройде спокійно. Бо всі ми діти однієї землі і нам нема чого ділити між собою.

Хочу наголосити, що жодної провокації з боку опозиційних сил НЕ БУДЕ!!!!

Наприкінці, ще раз закликаю вас прийти і підтримати «Батьківщину», «Свободу», «УДАР», а також представників позапарламентської опозиції, патріотичні громадські об,єднання та простих киян, українців на марші та мітингу опозиції в рамках акції «Вставай, Україно!».

І останнє. Дуже легко приходити на Майдан коли там вже стоїть 50 або 100 тисяч народу. Багато хто думає так: «От я подивлюсь, як прийдуть люди, то і я підтягнуся, а як ні, то не піду». Прикро. Хибна думка. Звичайно, першими завжди бути важко, але й почесно. Тому, просто прийдіть, будьте першими .

Завтра нас буде багато.

Крім того, останнім часом стало популярною тезою, що потрібно приходити «за», а не «проти». І мене постійно цілком справедливо запитують: А чому ви не кличете «за» щось, «за» якісь конкретні речі, що могли б підняти людей?». Повністю погоджуюсь. Але це буде темою іншої публікації. А на цей раз, я закликаю вас прийти не «за» когось з лідерів, а «проти» бандитів. Проти Януковича, проти його «родини стоматологів», проти узурпації влади, проти знищення Києва та України!!! Прийдіть, це наш громадянський обов,язок. Наша сила в єдності і в єдності наша перемога!

Я реаліст і розумію, що революції завтра, на жаль, ще не буде. Ми ще не готові. Але потужний крок до неї ми здатні зробити і ми його зробимо. Вода камінь точить...

Отже, зустрічаємось 18-го травня, о 12.00 на Європейській площі.

P.S. Акція «Вставай, Україно!» в Києві не буде фінальною. Головна боротьба за Україну ще попереду.