«Паспортна» заява Зеленського. Російський слід
Ще трохи про заяву Володимира Зеленського з точки зору «слідкуйте за руками»
У заяві є два моменти, на які варто звернути увагу.
Щонайменше для того, щоб зрозуміти, де нас дурять.
Перший момент, хто писав. Писав росіянин. Мало того, що росіянин, то це ще й людина, яка «живе Росією».
Ця людина, як то кажуть, overqualified (володіє вміннями, надмірними для виконання рядових завдань).
Вона сипле досить складними конструктами, забуваючи, що ці конструкти прості для неї, малоочевидні для інших, а в Україні просто невідомі.
Наприклад, «люди - новая нефть». Образ походить з російських навколофілософських соціальних дискусій. Йдеться про те, що режим Путіна вже майже вичерпав легкодоступні природні ресурси - нафту, газ, ліси. А грошей хочеться, як у молодості.
Залишається останній резерв - люди. У них можна потрошки відбирати особисту і колективну власність, душити податками за «валежник», продавати у приватні військові компанії, фантазія далі безмежна.
Але ж в Україні такого усталеного художнього образу немає! А в заяві є.
Друге. Чому заява виглядає порівняно свіжо.
В український дискурс вводиться порядок денний СНД, чого раніше не було. Звернення спрямоване не тільки Путіну, але й громадянам країн саме СНД, які так чи інакше враховують наявність Путіна у своєму житті.
До цього Україна на просторах СНД фактично не діяла, тому має обмежений відповідний досвід і часто навіть недостатню готовність думати у цьому напрямі, хоча б теоретично.
А тут вже подумали, причому хльостко, по-молодьожному, з огоньком. Про СНД подумали, але хто би на те зважав.
Наступним технологічним кроком могло б бути, наприклад, таке. Україна «не виключає» можливості активізації своєї ролі в СНД, аж до поновлення повноцінного членства.
За однієї умови: усі країни отримують однакове право голосу, кожна країна отримує право вето, як у НАТО. А не так, як зараз, коли Росія має 80+% голосів.
Свіжо? Свіжо. Погодиться на це Росія? Та ніколи.
Хто тоді виступає за дружбу між усіма народами-сусідами (в тому числі й росіянами)? Правильно, Україна В.Зеленського.
А хто жлобко, який учепився за свої відсотки і не хоче цього? Правильно, Росія Путіна.
Поки Росія лупатиме оченятами, з Києва В.Зеленського їй ще багато чого підкинуть.
І поки ми бігатимемо туди-сюди між Києвом, Москвою і столицею СНД, якої я навіть не знаю...
І поки російські та українські ЗМІ з радістю висвітлюватимуть відео-дуелі Путіна з Зеленським...
Якось воно й промайне непоміченим, що цілий великий світ у нас скоротився до розмірів Росії.
А євроатлантичний порядок денний підмінено СНД-шним. Із русско-южным сочным колоритом, безумовно.
А там, хоч з колоритом, хоч без колориту - вход рубль, а выход SDR (Special Drawing Rights, одиниція фінансових розрахунків між країнами МВФ).